Вплив лонгідази на індукований епідуральний фіброз спинного мозку

Yakiv Fishcnenko; Danylo Zavodovskyi; Oleksandr Motuziuk; Tetayna Matvienko; Dmytro Nozdrenko; Viktoriya Melnichyk; Olga Dybnik

doi:10.29038/2617-4723-2016-332-7-159-164

Автор(и)

Yakiv Fishcnenko ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»
Danylo Zavodovskyi Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Oleksandr Motuziuk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Tetayna Matvienko Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Dmytro Nozdrenko Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Viktoriya Melnichyk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Olga Dybnik Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-159-164

Ключові слова:

фіброз, сполучна тканина, лонгідаза

Анотація

Досліджено вплив лонгідази в дозі 1мл/кг на індукований епідуральний фіброз спинного мозку щура. Показано зниження кількості фіброзних структур при застосуванні препарату. При цьому співвідношення кількості сполучної тканини в різні періоди після ініціації фіброзу зменшилося на 23 % після п’ятої доби експерименту й на 38 % – після 10. Зменшення максимальної товщини фіброзу становило, відповідно, 31 та 43 %. Найсуттєвіші зміни проявились у зменшенні загальної площі фіброзного утворення – на 46 % після п’ятої доби експерименту й 68 % – після 10. Результати засвідчили, що лонгідаза може знижувати епідуральну рубцеву адгезію в піддослідних щурів і чинить позитивну дію на запобігання епідуральному фіброзу й забезпечує зменшення щільності фіброзної тканини.

Посилання

1. Исаева Н. В. Основные подходы к лечению и профилактике послеоперационного эпидурального фиброза у больных с поясничным остеоходрозом позвоночника / Н. В. Исаева, М. Г. Дралюк // Нейрохирургия. – 2010. –№ 3. – С. 74–79.
2. Riordan J. R. Identification of the cystic fibrosis gene: cloning and characterization of complementary DNA / J. R. Riordan, J. M. Rommens, B. Kerem [et al.] // Science. – 1989. – Vol. 245. – P. 1066–1073.
3. Gabbiani G. The myofibroblast in wound healing and fibrocontractive diseases / G. Gabbiani // J. Pathol. – 2003. – P. 500–503.
4. Eckes B. Fibroblast-matrix interactions in wound healing and fibrosis / B. Eckes, P. Zigrino, D. Kessler // Matrix Biol. – 2000. – Vol. 19. – P. 325–332.
5. Шуваева О. Б. Клинический полиморфизм рецидивирующих болевых синдромов после оперативного вмешательства при компрессионной радикулопатии на пояснично-крестцовом уровне / О. Б. Шуваева // Журнал неврологии и психиатрии. – 2005. – № 11. – С. 11–15.
6. Ross J. S. The postoperative lumbar spine: evaluation of epidural scar over a 1-year period / J. S. Ross, N. Obuchowski, R. Zepp // AJNR Am J Neuroradiol. – 1998. – № 19. – Р. 183–186.
7. Leena James. Management of Oral Submucous Fibrosis with Injection of Hyaluronidase and Dexamethasone in Grade III Oral Submucous Fibrosis: A Retrospective Study / James Leena, Shetty Akshay, Rishi Diljith, Abraham Marin // J Int Oral Health. – 2015. – № 7. – Р. 82–85.
8. Баринов А. Н. Лечение невропатической боли / А. Н. Баринов, Н. Н. Яхно // РМЖ. Т. – 2003. – 11. – № 25. – С. 1419–1422.
9. Герасимова М. М. Цитомедины в комплексной терапии пояснично-крестцовых радикулопатий / М. М. Ге-расимова. – СПб. : Наука. 2005. – С. 114–122.
10. Жулев Н. М. Остеохондроз позвоночника / Н. М. Жулев, Ю. Д. Бадзгарадзе, С. Н. Жулев. – СПб. : Лань, 2001. – 592 с.
11. Dyakonova V. A. Study of interaction between the polyoxidonium immunomodulator and the human immune system cells / V. A. Dyakonova, V. A. Dambaeva, S. V. Dambaeva, R. M. Khaitov // Int. Immunopharmacol. – 2004. – Vol. 15. – № 13. – P. 1615–1623.
12. Коржевский Д. Э. Краткое изложение основ гистологической техники для врачей и лаборантов-гистологов / Д. Э. Коржевский. – СПб., 2005. – 47 с.