Сумісний вплив десикації й гельмінтів на стабільність гомеостазу гемолімфи Planorbarius corneus (Mollusca, Gastropoda, Bulinidae)

Анотація

Оцінено особливості сумісного впливу різної тривалості умов десикації (10, 20, 30, 40, 50, 60 діб) й інвазії материнськими та дочірніми редіями Notocotylus thienemanni й спороцистами Cercaria psеudogracilis на вміст гемоглобіну (Hb) у гемолімфі Planorbarius corneus та активну реакцію (рН) останньої. З’ясовано, що на умови десикації ці молюски відповідають зростанням концентрації Hb у їх гемолімфі. Цей дихальний пігмент відзначається потужними буферними властивостями, що дає змогу незараженим гельмінтами особинам постійно підтримувати активну реакцію їх гемолімфи на слабколужному рівні. Трематодна ж інвазія для P. corneus є обтяжувальним чинником, який значно вповільнює процес зростання вмісту Hb їх у гемолімфі, що супроводжується її підкисленням.