Нейтралізація фітотоксичності перегорілої породи відвалів кам’яновугільних шахт попелом ТЕС і гуматом калію
DOI:
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-103-108Ключові слова:
фітотоксичність, суданська трава, перегоріла порода відвалів кам’яновугільних шахт, кам’яновугільний попіл, гумат каліюАнотація
Досліджено вплив кам’яновугільного попелу з Добротвірської теплоелектростанції та гумату калію «ГКВ-45» на фітотоксичність субстрату перегорілої породи з відвалів кам’яновугільних шахт Червоноградського гірничопромислового району. Для біотестування використали суданську траву Sorghum bicolor subsp. Drummondii (Nees ex Steud.). Виявлено збільшення площі листкової поверхні, довжини й маси коренів зі зменшенням висоти стебла за додавання гумату до субстрату перегорілої породи. Застосування лише попелу не спричинило достовірного впливу на досліджені морфометричні параметри, але у варіанті з його внесенням разом із гуматом простежено підсилення стимуляційного впливу останнього на масу коренів і площу листкової поверхні. Установлено, що внесення попелу призводить до підвищення вмісту хлорофілу a з одночасним зниженням умісту феофітину a у листках суданської трави. Додавання гумату призвело до підвищення вмісту хлорофілу a і зниження феофітину a. Застосування попелу разом із гуматом підвищило вміст хлорофілу a та знизило вміст феофітину a більшою мірою, ніж унесення лише попелу. Збільшення розмірів листків і коренів Sorghum bicolor subsp. drummondii, підвищення вмісту хлорофілу a у поєднанні зі зменшенням висоти стебла, зниженням умісту феофітину a свідчить про зменшення стресового впливу на рослини. Показано, що внесення кам’яновугільного попелу разом із гуматом калію нейтралізовує фітотоксичність породних відвалів ефективніше, ніж застосування лише попелу.
