Дослідження ресурсозберігальних технологій під час вирощування зернових культур в умовах Західного Полісся України

Автор(и)

  • Sergii Golub Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
  • Valentyna Golub Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
  • Olena Skuratyvska Волинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України

DOI:

https://doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-80-89

Ключові слова:

елементи біологізації технології, добрива, норми й строки висіву, сорт, урожайність, якість зерна, хвороби

Анотація

У статті обґрунтовано застосування елементів біологізації технології вирощування озимої пшениці на основі комплексного використання абіотичних (ґрунт, клімат, погода), біотичних (сорти, біологічні компоненти агроценозів і ландшафтів) й антропогенних (технічні, організаційно-економічні, інформаційні) чинників. Дослідженнями встановлено, що за впливом на продуктивність вирощуваних культур у прямій дії сидерати й особливо солома поступаються мінеральним добривам, однак їх поєднання з мінеральними добривами поліпшувало використання азоту та сприяло стабілізації вмісту в ґрунті гумусу, тому застосування побічної продукції й сидератів, вирощених у проміжних посівах, є позитивним елементом у сучасному землеробстві з отримання біологічно чистої рослинницької продукції. У ланці сівозміни найвищі прирости врожаю с.-г. культур формуються у варіантах з унесенням мінеральних добрив на 63–68 % приросту то того, де їх не застосовували, та поєднанні сидератів, соломи й мінеральних добрив – 74–83 % відповідно. Із кожного гектара забезпечується врожайність цукрових буряків на рівні 323–370 ц/га, ярого ячменю – 32–53, конюшини – 352–500, озимого тритикале – 35–58 ц/га. Ресурсозберігальні біологічні технології будуть раціональними з економічного та енергетичного поглядів, якщо всі елементи, які їх складають (строки сівби й норми висіву, удобрення, пестициди, біопрепарати) застосовувати у взаємозв’язку: ґрунт – погода – рослина – сорт – добрива – пестициди – довкілля. В умовах Західного Полісся України на дерново-підзолистих ґрунтах на фоні N60Р60К60 та при застосуванні біологічних стимуляторів росту («Агростимулін» – 10 мл/т і 10 мл/га та «Марс» – 200 мл/т і 200 мл/га) для обробки насіння й вегетуючих рослин на V етапі органогенезу при різних строках і нормах посіву озимої пшениці забезпечується врожайність від 43,3 до 54,5 ц/га, уміст у зерні білка – 11,11–14 % та клейковини – 13,6–27,6 %. Особливо це помітно за зменшених норм висіву. Біологічні стимулятори росту на фоні мінеральних добрив сприяють кущенню рослин, формуванню кількості й довжини міжвузлів, асиміляційної листової поверхні, збільшенню довжини колосу, кількості колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса та маси 1000 зерен, зменшенню розвитку найбільш поширених хвороб у Західному Поліссі України.

Завантаження

Опубліковано

2017-04-04

Як цитувати

Дослідження ресурсозберігальних технологій під час вирощування зернових культур в умовах Західного Полісся України. (2017). Нотатки сучасної біології, 7(356), 80-89. https://doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-80-89