Порівняльна морфологія квітки Allium cepa L. (Amaryllidaceae J.St.-Hil.)
DOI:
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2022-1-1-6Ключові слова:
Allium cepa, морфологія квітки, васкулярна анатомія, зав’язь, провідні пучкиАнотація
Вивчено морфологічну будову та васкулярну анатомію квітки Alliumcepa. Виявлено нові морфологічні ознаки вертикальної зональності гінецею та васкулярної анатомії квітки, які раніше не використовувались у систематиці родини Amaryllidaceae. Мікроморфологічні препарати 15 квіток Allium cepa виготовили, використовуючи стандартні методи просочення рослинного матеріалу парафіном. Описано виготовлені зрізи квітки на стадії бутону завтовшки 15-20 мкм за допомогою ротаційного мікротома. Ми встановили наявність трьох вертикальних зон у гінецеї Allium cepa: в основі гнізд наявна синасцидіатна зона, вище симплікатна структурна зона, в якій містяться насінні зачатки, та гемісимплікатна зона, яка висотою займає верхню частину гнізд. Мікроморфологію та васкулярну анатомію квітки вивчали за допомогою поперечних зрізів квітів. Квітконіжка в Allium cepa біля основи містить 6 провідних пучків, які вище на рівні дають початок 12 провідним пучкам, слідам листочків оцвітини та слідам тичинок; дорзальні провідні пучки відходять вище. Дорзальні пучки плодолистика однопучкові. В центрі зав’язі утворюється провідний циліндр із дрібних провідних пучків, які вище на рівні появи гнізд реорганізуються в три півмісяцеві провідні пучки – корені вентрального комплексу. Вище ці пучки реорганізуються у 6 масивних провідних пучків і живлять насінні зачатки – вентральні пучки плодолистків. Насінних зачатків по 2 в кожному гнізді, слід насінного зачатка однопучковий. Вище гнізд зав’язі вентральні та дорзальні пучки плодолистка закінчуються сліпо. Сліди зовнішніх та внутрішніх листочків оцвітини та сліди тичинок однопучкові.
Нові отримані нами дані допомогли поглибити знання про морфологію та васкулярну анатомію квітки Allium cepa та допоможуть порівняти отримані морфологічні та анатомічні особливості з ознаками, вивченими раніше, для представників родини Amaryllidaceae з метою подальшого їх використання в систематиці.
Посилання
Barykina, R. P.; Veselova, T. D.; Deviatov, A. G., Djalilova, H. H., Iljina, G. M.; Chubatova, N. V. Handbook of the botanical microtechniques. Moskow. 2004. (in Russian)
Bouhenn, H.; Doukan, K.; Hanganu, D.; Olah, N.; Şekeroğlu, N.; Gezici, S. Analysis of bioactive compounds and antioxidant activities of cultivated garlic (Allium sativum L.) and red onion (Allium cepa L.) in Algeria. International Journal of Agriculture Environment and Food Sciences. 2021, 5(4), pp 550–560. DOI: 10.31015/jaefs.2021.4.15
Chase, M. W.; Christenhusz, M.J.M., Fay, M. F.; Byng, J. W., Judd, W. S.; Soltis, D. E.; Mabberley, D. J.; Sennikov, A. N.; Soltis, P. S.; Stevens, P. F. The angiosperm phylogeny group. An update of the angiosperm phylogeny group classification for the orders and families of flowering plants APG IV. Botanical Journal of the Linnean Society. 2016, 181, pp 1–20. DOI: 10.1111/boj.12385
Chase, M. W.; Reveal, J. L.; Fay, M. F. A subfamilial classification for the expanded asparagalean families Amaryllidaceae, Asparagaceae and Xanthorrhoeaceae. Botanical Journal of the Linnean Society. 2009, vol. 161, pp 132–136. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1095-8339.2009.00999.x
Fishchuk, O. Comparative flower morphology in Hippeastrum striatum (Lam.) H.E. Moore. (Amaryllidaceae). Ukrainian Journal of Ecology. 2021, 11(1), pp 273–278. DOI: 10.15421/2021_240
Fishchuk, O.; Odintsova, A. Comparative flower micromorphology and anatomy in Hymenocallis spesiosa and Narcissus pseudonarcissus (Amaryllidaceae). Ukrainian Journal of Ecology. 2021,11 (3), pp 178–187. DOI: 10.15421/2021_161
Fishchuk, O. Comparative flower morphology in Cyrtanthus elatus (Amaryllidaceae). Modern Phytomorphology. 2021, 15(1), pp 21–23.
Fishchuk, O. Micromorphology and anatomy of the flower of Zephyranthes candida (Lindl.) Herb. (Amaryllidaceae). Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2021,12(2), pp 192–198. DOI: 10.15421/022127
Fishchuk, O. Micromorphology of the flower of Zephyranthes lindleyana (Amaryllidaceae). Modern Phytomorphology. 2021, 15(2), p 35–37.
Isagaliev, M.; Zokirjon, I. Biogeochemistry of the onion (Allium cepa L.) in irrigated soils. Journal of Natural Remedie. 2021, 21, 12(2), pp 9–17.
Leinfellner, W. Der Bauplandes syncarpen Gynoeceums. Österr. Bot. Zeitschr. 97(3-5), pp 403–436.
Mühlbauer, W.; Müller, J.; Chapter 7.3 - Onion (Allium cepa L.), Drying Atlas, Woodhead Publishin. 2020, pp 227–236. DOI: 10.1016/B978-0-12-818162-1.00026-2
Octaviani, M.; Alfitri, N.; Fadhli, H. Antibacterial activity of fraction of Allium cepa L. Tubers. Indonesian Journal of Pharmaceutical Science and Technology. 2022, 9(1), pp 56–64. DOI: 10.24198/ijpst.v1i1.29474
Prashanthi, M.; Lakshminarayana, D.; Mallesh, S.; Nikhil, BSK; Sathi, G. Genetic diversity in onion (Allium cepa L.). The Pharma Innovation Journal. 2021, 10(12), pp 166–167.
Rahn, K. Alliaceae. The Families and Genera of Vascular Plants / eds.: K. Kubitzki [et al]. Berlin, 1998; vol. 3, pp 70–78.
Stevens, P. F. Angiosperm Phylogeny Website. 2020. URL: http://www.mobot.org/MOBOT/research/APweb/
Опубліковано
Версії
- 2022-06-30 (2)
- 2022-09-09 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.