Особливості мікростанів викликаних потенціалів кори головного мозку в осіб із низькими показниками рівня уваги в результаті проходження альфа-тренінгу

Tetіana Kachynska; Diana Vasyluk; Olha Abramchuk

doi:10.29038/2617-4723-2020-390-2-83-90

Автор(и)

Tetіana Kachynska Волинський національний університет імені Лесі Українки
Diana Vasyluk Волинський національний університет імені Лесі Українки
Olha Abramchuk Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-83-90

Ключові слова:

мікростани, альфа-тренінг, джерела активності, увага

Анотація

Мета дослідження полягала у виявленні впливу альфа-тренінгу на особливості мікростанів викликаної активності кори головного мозку в осіб із низькими показниками рівня уваги. Дослідження проведено на 7 особах (2 хлопці та 5 дівчат) віком 19-21 років із середнім та низьким рівнем уваги. Етапи дослідження: психологічне дослідження (тестування); сенсомоторне дослідження (тест «реакція на рухомий об’єкт»); нейрофізіологічне дослідження (нейрофідбек-тренінг, запис когнітивних викликаних потенціалів кори головного мозку). Використовуючи аналіз даних викликаних потенціалів кори головного мозку за особливістю мікростанів, виявили, що після 10 сеансів альфа-тренінгу сприйняття, обробка та контроль за прийняттям рішення здійснювалися із залученням передньої та задньої систем уваги. Тоді як до початку сеансів відзначено залучення лише передньої системи уваги за рахунок локалізації джерел активності в лобових ділянках кори головного мозку.

Посилання

1. Шорохова, В. Увага як чинник успішного навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку в інклюзивному класі. Нова педагогічна думка: науково-методичний журнал; 2011, № 4, т. 68, 74–77.
2. Григорьева, Л. П. Формирование механизмов внимания при сенсорно-перцептивном дефиците (часть II). Дефектология; 2002, № 1, 3–17.
3. Иваницкий, А. М.; Ильюченко, И. Р.; Иваницкий, Г. А. Избирательное внимание и память – вызванные потенциалы при конкуренции зрительных и слуховых словесных сигналов. Журн. высш. нервн. деятельности; 2003, т. 53, № 5, 541–551.
4. Прохорова, Ж. В.; Долгих, В. В.; Полянков, В. М. и др. Биологическая обратная связь в коррекции психоэмоциональной сферы подростков с эссенциальной артериальной. URL: http://cyberleninka.ru
5. Bazanova, O. EEG Alpha Activity Enhances as a Result of Heart Rate Biofeedback Game Training. Applied Psychophysiology and Biofeedback; 2011, 36,
4, 293.
6. Базанова, О. М.; Штарк, М. Б. Биоуправление в оптимизации музыкальной деятельности. Бюллетень СО РАМН; 2004, № 3, 114–122.
7. Lehmann Hubert. Legal Concepts in a Natural Language Based Expert System. Ratio Juris; 1990, Vol. 3 (2), 245–253.
8. Koenig, T.; Prichep, L.; Lehmann, D.; Sosa, P. V.; Braeker, E.; Kleinlogel, H.; Isenhart, R.; John, E. R. Millisecond by millisecond, year by year: normative EEG microstates and developmental stages. Neuroimage; 2002, 16, 1, 41–48.
9. Lehmann, D.; Ozaki, H. EEG alpha map series: brain micro-states by space-oriented adaptive segmentation. EEG and Clin Neurophysiol; 1987, Vol. 67, 271–285.
10. Козляковський, П. А. Загальна психологія: навч. посібник : В 2 т. 2-ге вид., доп. і переробл. Вид-во МДГУ ім. П. Могили: Миколаїв; 2004, т. ІІ, 240.
11. Pascual-Marqui, R. D. Standardized low resolution brain electromagnetic tomography (sLORETA): technical details. Methods & Findings in Experimental & Clinical Pharmacology; 2002, Vol. 24, 5–12.
12. Реброва, О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Информполиграф: Москва; 2002, 305.
13. Лурия, А. Р. Высшие корковые функции человека. Питер: СПб; 2019, 768.
14. Хомская, Е. Д. Нейропсихология, 4-е издание. Питер: СПб; 2008, 496.
15. Posner, I. Michael Orienting of Attention: Then and Now. Quarterly Journal of Experimental Psychology; 2016, Vol. 69, 10, 1864–1875.
16. Мачинская, Р. И. Нейрофизиологические механизмы произвольного внимания. Журнал высшей нервной деятельности; 2003, т. 53, № 2, 133–151.