Вплив рельєфу на формування дозового навантаження на Сryptomeria japonica, сформованого внаслідок аварії на АЕС Фукусіма-1
DOI:
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-45-49Ключові слова:
АЕС Фукусіма, радіоекологія, радіонуклідне забруднення, дозиметріяАнотація
В поданій статті розглянуто просторове розподілення дозового навантаження на фітоценози забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на АЕС Фукусіма території. Вивчено вплив особливостей рельєфу на перерозподіл радіонуклідного забруднення у гірській місцевості. Мета роботи – побудувати карту розподілу експозиційної дози не тільки навколо точок відбору проб, але й більш детально охарактеризувати навколишню територію, що може дати змогу передбачати основні патерни міграції і перерозподілу радіонуклідів у досліджуваній екосистемі. Визначити динаміку дозових навантажень на елементи фітоценозу гірських територій Японії та порівняти їх із дозами, що викликають радіобіологічні ефекти для ендеміка субальпійського поясу гір Японії Cryptomeria japonica. За допомогою Erica Tool було обраховано дози для рослин японського кедру Cryptomeria japonica, сформовані внаслідок проростання рослини на території з обрахованим вмістом радіонуклідів, коливались у межах від 2,65 до 121,4 мкГр за годину. В результаті проведеної роботи визначено, що особливості рельєфу мають визначальний вплив на розподіл радіонуклідного забруднення на території зони відселення, сформованої після аварії на АЕС Фукусіма-1. Поверхневий змив і горизонтальний перенос значною мірою впливають на перерозподіл забруднення, а отже, для отримання валідних результатів у довгострокових радіоекологічних дослідженнях абсолютно необхідним пунктом є визначення динаміки і передбачення шляхів міграції радіонуклідів. Також можна стверджувати, що навіть при істотномі впливі рельєфу на перерозподілення радіонуклідів на досліджуваній території Наміє не буде сформовано дозу, що матиме істотний вплив на ріст і розвиток визначального для формування фітоценозу японського кедра Cryptomeria japonica.
Посилання
2. Prokhorov, V.M Migration of radioactive contamination in soils. Physicochemical mechanisms and modeling: (Migratsiya radioaktivnykh zagryazneniy v pochvakh. Fiziko-khimicheskiye mekhanizmy i modelirovaniye) / ed. R. M. Aleksakhin. Moscow: Energoizdat, 1981, 98p.
3. Andoh, M., Nakahara, Y., Tsuda, S., et al. Measurement of air dose rates over a wide area around the Fukushima Dai-ichi Nuclear Power Plant through a series of car-borne surveys. Journal of environmental radioactivity. 2015, 139, p. 266-280.
4. Evrard, O., Laceby, J. P., Lepage, H., et al. Radiocesium transfer from hillslopes to the Pacific Ocean after the Fukushima Nuclear Power Plant accident: A review. Journal of environmental radioactivity. 2015, 148, p. 92–110.
5. Cresswell, A. J., Sanderson, D. C. W., Harrold, M., et al. Demonstration of lightweight gamma spectrometry systems in urban environments. Journal of environmental radioactivity. 2013, 124, p. 22–28.
6. Brown, J. E., Alfonso, B., Avila, R., et al. A new version of the ERICA tool to facilitate impact assessments of radioactivity on wild plants and animals. Journal of environmental radioactivity. 2016, 153. p. 141–148.
7. Watanabe, Y. Influence of the FNPP Accident on Coniferous Trees: A Review: Low-Dose Radiation Effects on Animals and Ecosystems. Springer Singapore, 2020, 320 p.
8. Brown, J. E.; Alfonso, B.; Avila, R.; et al. The ERICA Tool. Journal of Environmental Radioactivity. 2008, 99 (9), pp 1371–1383.