Новий патогенний комплекс соснових лісів Волинського Полісся
DOI:
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-23-31Ключові слова:
верхівковий короїд, усихання, ксилофагово-офіостомові асоціації, сосна звичайна, судинний мікозАнотація
Мета статті – визначити основні характерні закономірності гострих усихань сосняків Волинського Полісся, установити їхні причини та спрогнозувати ймовірні наслідки.
Методика. Проведено розширені лісопатологічні обстеження насаджень при формуванні повидільної бази всихаючих сосняків. Маршрутними рекогносцирувальними та деталізованими обстеженнями охоплено 43 виділи з проявами гострого стрімкого всихання в п’яти лісництвах державного підприємства «Маневицьке лісове господарство».
Результати. У статті наведено результати обстеження ділянок усихаючих сосняків у ДП «Маневицьке ЛГ». Описано найбільш характерні закономірності нинішніх гострих усихань. Діагностовано причину всихань – прогресуюче поширення агресивних асоціацій жуків-лубоїдів та офіостомових грибів. Масове ураження лубоїдами призводить до порушення низхідного потоку водообміну дерева, а зараження офіостомовими грибами зумовлює захворювання дерев на мікоз провідних судин, що повністю припиняє сполучення між кроною та кореневою системою. Наведено відомості про номенклатуру шкідників. Описано характерні симптоми сучасних гострих усихань сосни, які дають змогу їх ідентифікувати в польових умовах.
Наукова новизна. Установлено, що верхівковий короїд за своєю концентрацією в осередках ураження та інтенсивністю шкодочинної діяльності набуває ролі й значення первинного шкідника. Сприятливі кліматичні умови останніх років призвели до того, що цей вид розвивається вже не у двох, а в трьох поколіннях за рік.
Практична значимість. Описано механізм ураження дерев сосни новим патогенним комплексом. Відзначається, що найвищу концентрацію верхівкового короїда зафіксовано в осередках ураження наприкінці осені, що потрібно враховувати під час планування санітарно-оздоровчих заходів у лісах. Зробимо прогноз появи проявів екологічної кризи в сосняках, уражених новим патогенним комплексом, подальшу їх дестабілізацію та деградацію, зростання швидкості поширення й площі зараження.