Вплив інформаційного навантаження на динаміку часових параметрів варіативності серцевого ритму у студентів із різним рівнем тривожності
DOI:
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-388-4-115-124Ключові слова:
варіативність серцевого ритму, тривожність, мобілізуючий потенціал, відновний потенціалАнотація
У роботі виявлено вплив інформаційного навантаження на динаміку часових параметрів варіативності серцевого ритму у студентів із різним рівнем тривожності.
У дослідженні брали участь 28 студентів чоловічої і жіночої статі віком 18-20 років із різним рівнем особистісної тривожності (високий та середній). Запис варіативності серцевого ритму проводили на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Експеримент проходив у 2 етапи: психологічний; запис ВСР. Досліджували часові показники ВСР. Запис ВСР проводили під час експериментальних ситуацій: стан спокою – контрольна проба (І проба), з інформаційним навантаженням (ІІ проба) та з мотиваційним підкріпленням (ІІІ проба).
У студентів із високим рівнем тривожності під час інформаційного навантаження відбувалося зниження показників ВСР – mRR, SDNN, RMSSD, pNN50, Мо, тоді як Аmo, SI – зростали. У студентів, які мали середній рівень тривожності, показники mRR, SDNN, RMSSD, pNN50, Мо, навпаки, зростали, а Amo, SI знижувались. Це свідчить про переважання симпатичної ланки вегетативної нервової системи у досліджуваних обох експериментальних груп з більш вираженими змінами у студентів із високим рівнем тривожності. При цьому присутні великі енергозатрати регуляторних систем організму на підтримання гомеостазу. Зниження параметрів ВСР супроводжується централізацією регуляції ритму серця, що свідчить про зміщення вегетативного гомеостазу в бік переважання активності симпатичної нервової системи. Досліджувані з високою особистісною тривожністю характеризуються явищем компенсованого дистресу, що збільшує ризик захворювань серцево-судинної системи та зменшує рівень адаптації до всебічного потоку інформації.
Посилання
2. Baevsky, R. M. Theoretical and applied aspects of assessing and predicting the functional state of an organism under the influence of factors of long space flight: Actual speech at a meeting of the Scientific Council of the SSC RF. IBMP RAS: Moscow, 2005, 12–13.
3. Baevsky, R. M.; Ivanov, G. G. Heart rate variability: theoretical aspects and clinical applications. Ultrasd. and functional. Diagnostics, 2001, 3, 108–127.
4. Eliseeva, I. I. General theory of statistics. Finance and statistics: Moscow, 2004, 656.
5. Fedorov, V. N. Physiological mechanisms of the formation of adaptive heart rate reactions in adolescence. Bulletin of KarNU, 2009, 3, 5–6.
6. Goit, R. K.; Paudel, B. H.; Khadka, R.; Roy, R. K.; Shrewastwa, M. K. Mild-to-moderate intensity exercise improves cardiac autonomic drive in type 2 diabetes. J Diabetes Investig, 2014, 5(6), 722–727.
7. Isakov, I. A.; Lyashenko, V. P.; Petrov G. S. Vegetative manifestations of reactions of urgent adaptation of students to information load. Scientific Notes of Tavrida National University, 2013, 4, 46–59.
8. Nikishin, A. G.; Nurbaev, T. A.; Khasanov, M. S.; Abdullaeva. S. Y.; Yakubbekov, N. T. Possibility of the Heart Rate Variability Correction with a High Dose of Omega- 3-polyunsaturated Fatty Acids in Patients with Acute Myocardial Infarction and Concomitant Type 2 Diabetes Mellitus. International Journal of BioMedicine. 2014, 4(3), 138–142.
9. Pashukova, T. I. Practice Book on General Psychology. Znania: Kiev, 2000, 204.
10. Vigovska, O. Professionalism of a teacher as a guarantor of health protection. Director of the school, lyceum, gymnasium, 2005, 2, 48–50.
