Рідкісні рослини природного заповідника «Михайлівська цілина»

Hanna Klymenko; Maryna Sherstiuk

doi:10.29038/2617-4723-2019-388-4-47-56

Автор(и)

Hanna Klymenko Сумський національний аграрний університет
Maryna Sherstiuk Сумський національний аграрний університет

DOI:

https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-388-4-47-56

Ключові слова:

природний заповідник «Михайлівська цілина», рідкісні види рослин, екологічні амплітуди, стійкість рослин

Анотація

Природний заповідник «Михайлівська цілина» розташований у Лебединському районі Сумської області на межиріччі річок Груні та Сули. У 1928 році заповідник отримав статус заповідника місцевого значення, а 1947 року на його основі було створено заповідник «Михайлівська цілина» загальнодержавного значення. Упродовж 1961–2009 рр. заповідник входив до складу Українського степового заповідника. У 2009 році він знову отримав самостійність. На сьогодні заповідник має площу 882,9 га, на частку абсолютної заповідності припадає 202,4 га. У заповіднику охороняється унікальний плакорний різнотравно-злаковий степ з домінуванням степових дерновинних злаків. Геоботанічне обстеження 1956 року показало, що в заповіднику переважають фітоценози з домінуванням дерновинних злаків, зокрема, Stipa capillata L., Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin, на невеликих ділянках домінантами виступали Stipa pennata L. або Stipa tirsa Steven. Саме ці типи рослинності є унікальною природною цінністю. У флорі природного заповідника «Михайлівська цілина» відбуваються помітні трансформації. Окремі види степових рослин зникають. Відбувається досить відчутне включення у фітоценози степу інвазійних видів рослин. Відзначається загальна мезофітизація флори, що проявляється через витіснення степових видів та їх заміщення лучними видами рослин.
Оскільки важливими біоіндикаторами стану флори і фітоценозів є рідкісні види рослин та їх популяції, наші дослідження були направлені саме на їх вивчення. Для оцінки екологічних амплітуд та екологічних оптимумів рідкісних видів рослин природного заповідника «Михайлівська цілина» ми використали екологічні шкали Я. П. Дідуха. Загальну стійкість окремого виду рослин до тієї чи іншої групи екологічних чинників оцінювали за допомогою індексу толерантності.
За рахунок вузького діапазону екологічних ніш до змін екологічних факторів на території заповідника «Михайлівська цілина» загалом найбільш чутливими є Pulsatilla patens (L.) Mill, Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) K.Perss., Adonis vernalis L. і Stipa tirsa Steven. Ці види рослин можуть випадати зі складу його флори в першу чергу. Рідкісні рослини за їхнім відношенням до клімато-едафічних факторів формують три групи: стенобіонти, гемістенобіонти, мезобіонти. В умовах наростаючої мезофітизаціі рослинного покриву заповідника «Михайлівська цілина» в найбільшій небезпеці можуть опинитися три види рослин-стенобіонтів. У групі гемістенобіонтів найбільш уразливі Bulbocodium versicolor, Adonis vernalis і Stipa tirsa.

Посилання

1. Bilyk, H. I. Roslynnist zapovidnyka Mykhailivska tsilyna ta ïï zminy pid vplyvom hospodarskoï diialnosti liudyny [The vegetation of the reserve Mikhailovska tselina and changes under the influence of human economic activity]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal; 1957, 14 (4), s 26–39. (In Ukrainian)
2. Tkachenko, V. S.; Henov, A. P.; Lysenko, H. M. Struktura roslynnosti zapovidnoho stepu «Mykhailivska tsilyna» za dannymy krupnomasshtabnoho kartuvannia v 1991 r. [The vegetation structure of the reserve steppe "Mikhailovska tselina" according to large-scale mapping in 1991]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal; 1993, 50 (4), s 5–18. (In Ukrainian)
3. Lyisenko, G. N.; Korotchenko, I. A. Sintaksonomicheskie izmeneniya rastitelnogo pokrova lugovoy stepi zapovednika «Mihaylovskaya tselina» (Sumskaya oblast, Ukraina) [Syntaxonomic changes in the vegetation of the meadow steppe of the Mikhailovskaya tselina nature reserve (Sumy region, Ukraine)]. Rastitelnost Rossii; 2006, 9, s 43–57. (In Russian)
4. Tkachenko, V. S. Determinirovano prirodoy [Determined by nature]. Stepnoy byulleten; 2014, 40, s 5–8. (In Russian)
5. Diduh, Ya. P. Chto myi dolzhnyi ohranyat v stepnyih zapovednikah? [What should we protect in the steppe reserves?]. Stepnoy byulleten; 2014, 40, s 8–11. (In Russian)
6. Lyisenko, G. N. Stepnyie zapovedniki i absolyutno zapovednyiy rezhim: poiski kompromissa [Steppe reserves and absolutely reserved regime: search for a compromise]. Stepnoy byulleten; 2014, 40, s 11–16. (In Russian)
7. Boreyko, V. E.; Brinih, V. A.; Parnikoza, I. Yu. Kritika senokosheniya i inyih regulyatsionnyih meropriyatiy na stepnyih i drugih territoriyah strogogo prirodoohrannogo rezhima (kategoriya I-A MSOP/IUCN); [Criticism of haying and other regulatory measures in the steppe and other territories of strict environmental protection (category I-A of IUCN / IUCN)]. Logos: Kiev, 2017; s 136. (In Russian)
8. Skliar, V. H.; Skliar, Yu. L. Systemnyi pidkhid do optymizatsii okhorony pryrodnykh kompleksiv [System approach to optimization of protection of natural complexes]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal; 2003, 60 (4), s 388–396. (In Ukrainian)
9. Parakhonska, N. O.; Tkachenko, V. S. Zminy florystychnoho skladu Mykhailivskoi tsilyny v umovakh zapovidnosti [Changes in the floristic composition of the Mikhailovska tselina in the conditions of conservation]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal; 1984, 41 (5), s 13–16. (In Ukrainian)
10. Tkachenko, V. S.; Didukh, Ya. P.; Henov, A. P.; Dudka I. O.; Vasser, S. P. Ukrainskyi pryrodnyi stepovyi zapovidnyk. Roslynnyi svit [Ukrainian Natural Steppe Reserve. Plant life]. Fitosotsiotsentr: Kyiv, 1998; s 280. (In Ukrainian)
11. Rodinka, O. S. Florystychni zminy u zapovidnyku «Mykhailivska tsilyna» ta ïkh prychyny [Floristic changes in the Mikhailovska tselina reserve and their causes]. Pryrodnychi nauky; 2014, 11, s 52–57. (In Ukrainian)
12. Zlobin, Yu. A.; Sklyar, V. G.; Klimenko, A. A. Populyatsii redkih vidov rasteniy: teoreticheskie osnovyi i meton dika izucheniya; [Populations of rare plant species: theoretical foundations and methods of study]. Universitetskaya kniga: Sumyi, 2013, s 439. (In Russian)
13. Didukh, Ya. P. The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication; Phytosociocentre: Kyiv, 2011; p 176.
14. Zhukova, L. A. Ekologicheskie shkalyi i metodika analiza ekologicheskogo raznoobraziya rasteniy; [Ecological scales and methods for analyzing the ecological diversity of plants]. Yoshkar-Ola, 2010; s 368. (In Russian)
15. Perehrym, M. M.; Andrienko, T. L. Pereliky rehionalno ridkisnykh roslyn administratyvnykh terytorii ta pryrodnykh rehioniv Ukraïny [Lists of regionally rare plants of administrative territories and natural regions of Ukraine]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal; 2014, 71 (3), s 286–295.
16. Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit; za red. Ya. P. Didukha [Red Book of Ukraine. Plant life]. – Hlobalkonsaltynh: Kyiv, 2009, c 900. (In Ukrainian)
17. Zakharov, V. L.; Petrishheva, T.; Morgachjova, N. V. Rare Vascular Plant Species in the Lipetsk Region: Vital Status Assessment. EurAsian Journal of BioSciences; 2017, 11, p 78–84.
18. Mesipuu, M.; Shefferson, R.; Kull, T. Weather and herbivores influence fertility in the endangered fern Botrychium multifidum (S.G. Gmel.) Rupr. Plant Ecology; 2009, 203 (23), https://doi.org/10.1007/s11258-008-9501-3.
19. Látr, A. M.; Curı́ková, M.; Baláz, M.; Jurcák, J. Mycorrhizas of Cephalanthera longifolia and Dactylorhiza majalis, two terrestrial orchids. Annales Botanici Fennici; 2008, 45, p 281–289.
20. Leonova, A. A.; Shilova, I. V.; Petrova, N. A.; Kostetskiy, O. V. Osobennosti semennogo razmnozheniya ryabchika russkogo (Fritillaria ruthenica Wikstr.) v estestvennyih populyatsiyah [Features of seed reproduction of Russian grouse (Fritillaria ruthenica Wikstr.) In natural populations.]. Byulleten Botanicheskogo sada Saratovskogo gosuniversiteta; 2016, 14 (1), s 43–48. (In Russian)
21. Bielan, S. S. Ontohenetychna struktura populiatsii ridkisnoho vydu Gladiolus tenuis na hradiienti fenisytsialnoi dyhresii zaplavnykh luk (Sumskyi heobotanichnyi okruh) [The ontogenetic structure of populations of the rare Gladiolus tenuis species on the gradient of the phenyssial floodplain meadow digression (Sumy geobotanical district)]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Ahronomiia i biolohiia; 2014, 3, s 20–24. (In Ukrainian)
22. Maslennikov, A. V.; Maslennikova, L. A.; Pashina, A. A. Sovremennoe sostoyanie tsenopopulyatsiy irisa borovogo (Iris pineticula Klok.) v tsentralnoy chasti Privolzhskoy vozvyishennosti [The current state of coenopopulations of Iris pine forest (Iris pineticula Klok.) In the central part of the Volga Upland]. Sovremennyie problemyi evolyutsii i ekologii; 2016, s 393. (In Russian)
23. Chui, O. V.; Shumska, N. V. Biometrychni parametry heneratyvnykh osobyn Pulsatilla patens (l.) Mill. u tsenopopuliatsiiakh Zakhidnoho Podillia [Biometric parameters of generative individuals Pulsatilla patens (l.) Mill. in the West Podillya population]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia: Biolohichni nauky; 2014, 36, s 124–128. (In Ukrainian)
24. Kosyukova, O. V.; Demochko, Yu. A.; Petrova, N. A.; Shilova, I. V. Semennoe razmnozhenie Pulsatilla patens (L.) Mill. i Pulsatilla pratensis (L.) Mill. [Seed propagation of Pulsatilla patens (L.) Mill. and Pulsatilla pratensis (L.) Mill.]. Byulleten Botanicheskogo sada Saratovskogo gosuniversiteta; 2014, 12, s 110–119. (In Russian)
25. Bochenková, M.; Hejcman, M.; Karlík, P. Effect of plant community on recruitment of Pulsatilla pratensis in dry grassland. Scientia agriculturae bohemica; 2012, 43 (4), p 127–133.
26. Kuzemko, A. A.; Chekanov, M. M. Ekoloho-tsenotychni osoblyvosti Pulsatilla pratensis (L.) Mill. u Pravoberezhnomu Lisostepu Ukraïny [Ecological-cenotic features of Pulsatilla pratensis (L.) Mill. in the Right-bank Forest-Steppe of Ukraine]. Introduktsiia roslyn; 2014, 1, s 30–36. (In Ukrainian)
27. Andriienko, T. L. Ridkisni vydy sudynnykh roslyn Ukrainskoho Polissia [Rare species of vascular plants of the Ukrainian Polesie]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal; 2008, 65 (5), s 666–673. (In Ukrainian)
28. Skliar, V. H.; Zlobin, Yu. A. Vnutrishnopopuliatsiina struktura ta metodyka yii vyvchennia u derevnykh lisoutvoriuiuchykh vydiv [Intra-population structure and method of its study in tree species]. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal; 2013, 9 (3), s 316–329. (In Ukrainian)
29. Skliar, V. H.; Skliar, Yu. L.; Hudakov, O. O.; Tykhonova, O. M. Kharakterystyka pryrodnykh kompleksiv Hetmanskoho natsionalnoho pryrodnoho parku [Characteristics of natural complexes of the Hetman National Natural Park]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia «Ahronomiia i biolohiia»; 2012, 2 (23), s 13–17. (In Ukrainian)
30. Skliar, V. H. Pryrodne ponovlennia duba zvychainoho na terytorii Novhorod-Siverskoho Polissia: poshyrenist u fitotsenozakh ta dyferentsiatsiia yikh umov za stupenem spryiatlyvosti dlia tsoho protsesu [Natural regeneration of common oak in the territory of Novgorod-Seversky Polissia: prevalence in phytocenoses and differentiation of their conditions by the degree of favorableness for this process]. Pytannia bioindykatsii ta ekolohii; 2013, 18 (2), s 56–70. (In Ukrainian)