Типологія водної рослинності Українського Розточчя: клас Potametea Klika in Klika et Novak 1941
DOI:
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-26-31Ключові слова:
Українське Розточчя, багатовимірна типологія, математичне моделювання, PotameteaАнотація
У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,
F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевірка
математичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.
Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.
Посилання
2. Rodwell, J.S. British Plant Communities. Aquatic Communities Swamps and Tall-Herb Fens. Cambridge: Univer. Press, 1995. V. 4, 283 p. https://doi.org/10.2307/2996328
3. Dubyna, D. V. Vyshcha vodna roslynnist. Roslynnist Ukrainy [Higher aquatic vegetation. Vegetation of Ukraine]. Fitosotsiotsentr: Kyiv, 2006; 412 s. (in Ukrainian)
4. Chytrý, M. (ed.) Vegetace České republiky 3. Vodní a mokřadní vegetace. Vegetation of the Czech Republic, 3. Aquatic and wetland vegetation. Academia: Praha, 2011, 827 p.
5. Bioindikacziya zagryaznenij nazemny`kh ekosistem [Bioindication of pollution of terrestrial ecosystems]. Pod red. R. Shuberta. Mir: Moskva, 1988; 348 s. (in Russian)
6. Duby`na, D. V.; Gejny`, S.; Groudova, Z. i dr. Makrofity` – indikatory` izmenenij prirodnoj sredy [Macrophytes - indicators of environmental changes]. Nauk. dumka: Kiev, 1993; 434 s. (in Russian)
7. Solomakha, V. A. Syntaksonomiia roslynnosti Ukrainy. Tretie nablyzhennia [Syntaxonomy of Vegetation of Ukraine. Third approximation]. Fitosotsiotsentr: Kyiv, 2008; 296 s. (in Ukrainian)
8. Dyuk, V.; Samojlenko, A. Data Mining: uchebn.kurs [Data Mining: training course]. Piter: Sankt-Peterburg, 2001; 368 s. (in Russian)
9. Ellenberg, H.; Weber, H.E.; Dull, R. et al. Zeigerwerte von Pflanzen in Mitteleuropa. Scripta geobot. 1992. Vol. 18. 258 S.
10. Tkachyk, V. P. Roslynnist zapovidnyka «Roztochchia»: klasyfikatsiia metodom Braun-Blanke [Vegetation of the Roztochy Reserve: Brown-Blanke classification]. NTSh: Lviv, 1998; 198 s. (in Ukrainian)
11. Soroka, M. I. Roslynnist Ukrainskoho Roztochchia [Vegetation of Ukrainian Roztoche]. Svit: Lviv, 2008; 434 s. (in Ukrainian)
12. Shitikov, V. K.; Rozenberg, G. S.; Zinchenko, T. D. Kolichestvennaya gidroe`kologiya: metody` sistemnoj identifikaczii [Quantitative hydroecology: systems identification methods]. IE`VB RAN: Tol`yatti, 2003; 463 s. (in Russian)
