Вплив нейрофідбек-тренінгу на виконавчі функції в осіб похилого віку

Sergiy Braniuk

doi:10.29038/2617-4723-2018-381-96-101

Автор(и)

Sergiy Braniuk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-96-101

Ключові слова:

жінки, похилий вік, когнітивні функції, тривога, депресія, МоСА, Corsi, НАDS, малі когнітивні порушення

Анотація

Похилий вік відзначається підвищеним ризиком розвитку малих когнітивних порушень різної етіології. Проблема загострюється після досягнення шістдесяти річного віку, коли в разі ігнорування вона може стрімко переростати в деменції різного генезу й тяжкості, котрі часто супроводжуються емоційними розладами. Із метою покращення когнітивних здібностей використовують різноманітні методи, один із яких є нейрофідбек-тренінг. Існують дослідження, що підтверджують позитивний вплив останнього на когнітивну активність мозку людини при діагностуванні гіперактивності, аутизму, епілепсії, перенесених черепно-мозкових травм та інсультів. Водночас у сучасній літературі недостатньо відомостей щодо ефектів такого тренінгу у похилому віці. Тому мета нашого дослідження – виявити зміни виконавчих функцій після проходження нейрофідбек тренінгу в осіб похилого віку.
У дослідженні взяли участь 25 жінок віком 60–75 років, з яких сформовано дві групи – експериментальну (12 осіб) й контрольну (13 осіб). Дослідження включало такі етапи: 1-й та 3-й етап – оцінка когнітивних функцій (МоСа), рівня короткочасної просторової пам’яті (Corsi), тривоги та депресії (НАDS) обстежуваних; 2 етап – нейрофідбек-тренінг, у котрому взяли участь особи лише експериментальної групи.
Відповідно до одержаних результатів, в обстежуваних експериментальної групи після проходження нейрофідбек тренінгу встановлено значуще покращення зорово-конструктивних навичок, робочої пам’яті, короткочасної просторової пам’яті, уваги й концентрації, мовлення. Виявлено зниження рівня тривоги й депресії. У контрольній групі таких змін не простежували.

Посилання

1. Busse, A.; Bischkopf, J.; Riedel-Heller, S. G., & Angermeyer, M. C. Mild cognitive impairment: prevalence and predictive validity according to current approaches. Acta Neurol Scand, 2003; 108(2); 71–81. https://doi.org/10.1034/j.1600-0404.2003.00118.x
2. Hoyer, W. J.; & Verhaeghen, P. Memory aging. In: J. E. Birren & K. W. Schaie; (Eds.), Handbook of the psychology of aging, Amsterdam: Academic Press, 6th edition, 2006, 209–232. https://doi.org/10.1016/b9-78-012101-2/64950-0136
3. Daly, J. J.; Wolpaw, J. R.; Brain-computer interfaces in neurological rehabilitation. Lancet Neurol; 2008, 7(11), 1032–1043. https://doi.org/10.1016/s1474-4422(08)70223-0
4. Coben, R.; Linden, M.; Myers, T. E.; Neurofeedback for autistic spectrum disorder: a review of the literature. Appl. Psychophysiol. Biofeedback; 2010, 35, 83–105. https://doi.org/10.1007/s10484-009-9117-y
5. Sterman, M. B.; Egner, T. Foundation and practice of neurofeedback for the treatment of epilepsy. Appl. Psychophysiol. Biofeedback; 2006, 31, 21–35. https://doi.org/10.1007/s10484-006-9002-x
6. Thornton, K. E.; Carmody, D. P. Efficacy of traumatic brain injury rehabilitation: Interventions of qEEG-guided biofeedback, computers, strategies, and medications. Appl. Psychophysiol. Biofeedback; 2008, 33(2), 101–124.
https://doi.org/10.1007/s10484-008-9056-z
7. Kober, S. E.; Schweiger, D.; Witte1, M.; Reichert, J. L.; Grieshofer, P. Specific effects of EEG based neurofeedback training on memory functions in post-stroke victims, 2015. https://doi.org/10.1186/s12984-015-0105-6
8. Mishchenko, T. S.; Shestopalova, L. F.; Trishchynska, M. A. Klinichni shkaly i psykhodiahnostychni testy u diahnostytsi sudynnykh zakhvoriuvan holovnoho mozku [Clinical scales and psychodiagnostic tests in the diagnostics of vascular brain diseases]. Metod. rek; Kharkiv, 2008. 36 s. (in Ukrainian)
9. Bezrukov, V. V.; Bachynska, N. Yu.; Kholin, V. O.; Demchenko, O. V.; Polietaieva, K. M.; Shulkevych, A. A. Syndrom pomirnykh kohnityvnykh porushen pry starinni [Syndrome of moderate cognitive impairment during aging]: Metod. Rek; Kyiv, 2007, 32 s. (in Ukrainian)
10. Mueller, S. T.; Piper, B. J. The Psychology Experiment Building Language (PEBL) and PEBL Test Battery. J Neurosci Methods; 2015. https://doi.org/10.1016/j.jneumeth.2013.10.024
11. Zigmond, A. S.; Snaith, R. P. The hospital anxiety and depression scale. Psychiatrica Scandinavica; 1983, Vol, 67(6). 361–370. Lecomte; G.; and Juhel, J. The effects of neurofeedback training on memory performance in elderly subjects. Psychology; 2011, 02, 846–852. https://doi.org/10.4236/psych.2011.28129
12. Luijmes, R. E.; Pouwels, S.; and Boonman, J. The effectiveness of neurofeedback on cognitive functioning in patients with Alzheimer’s disease: preliminary results. Neurophysiol. Clin; 2016, 46, 179–187. https://doi.org/10.1016/j.neucli.2016.05.069
13. Reis, J.; Portugal, A. M.; Fernandes, L.; Afonso, N.; Pereira, M.; Sousa, N.,et al. An alpha and theta intensive and short neurofeedback protocol for healthy aging working-memory training. Front. Aging Neurosci; 2016, 8:157.
https://doi.org/10.3389/fnagi.2016.00157
14. Surmeli, T.; Eralp, E.; Mustafazade, I.; Kos, H.; Özer, G. E.; and Surmeli, O. H. Quantitative EEG neurometric analysis-guided neurofeedback treatment in dementia 20 cases: How neurometric analysis is important for the treatment of dementia and as a biomarker? Clin. EEG Neurosci; 2016, 47, 118–133. https://doi.org/10.1177/1550059415590750
15. Wang, J. R.; and Hsieh, S. Neurofeedback training improves attention and working memory performance. Clin. Neurophysiol; 2013, 124, 2406–2420. https://doi.org/10.1016/j.clinph.2013.05.020
16. Staufenbiel, S. M.; Brouwer, A. M.; Keizer, A. W.; VanWouwe, N. C. Effect of beta and gamma Neurofeedback on memory and intelligence in the elderly. Biol. Psychol; 2014, 95, 74–85. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2013.05.020
17. Angelakis, E.; Stathopoulou, S.; Fry- miare, J. L.; Green, D. L.; Lubar, J. L.; Kounios, J. EEG neurofeedback: a brief overview and an example of peak alpha frequency training for cognitive enhancement in the elderly. Clin. Neuropsychol; 2006, 21, 110–129. https://doi.org/10.1080/13854040600744839
18. David, E. J.; Linden, Habes, I.; Stephen, J. Johnston; Linden, S.; Tatineni, R.; Subramanian, L.; Sorger, B.; Healy, D.; Goebel, R. Real-Time Self-Regulation of Emotion Networks in Patients with Depression. PLoS ONE; 2012, 7(6) https://doi.org/10.1371/journal.pone.0038115
19. Sitaram, R.; Ros, T.; Stoeckel, L.; Haller, S.; Scharnowski, F.; Lewis-Peacock, J.; Weiskopf, N.; Blefari, M.; Rana, M.; Oblak, E.; Birbaumer, N.; Sulzer, J. Closed-loop brain training: The science of neurofeedback. Nature reviews Neuroscience; 2016. https://doi.org/10.1038/nrn.2016.164
21. Pascual-Leone, A.; Freitas, C.; Oberman, L.; Horvath, J. C.; Halko, M.; Eldaief, M.; Bashir, S.; Vernet, M.; Shafi, M.; Westover, B.; Vahabzadeh-Hagh, A. M.; Rotenberg, A. Characterizing Brain Cortical Plasticity and Network Dynamics Across the Age-Span in Health and Disease with TMS-EEG and TMS-fMRI. Brain Topogr; 2011, 24(3–4), 302–315.
https://doi.org/10.1007/s10548-011-0196-8
22. Rao R. The role of carotid stenosis in vascular cognitive impairmеnt. Eur. Neurol; 2001, 46, р. 30–34
23. Keuker, J.; Luiten, P.; Fuchs, E. Preservation of hippocampal neuron numbers in aged rhesus monkeys Neurobiol. Aging; 2003, vol 24, №1, 157–165. https://doi.org/10.1016/s0197-4580(02)00062-3