Інокуляція ґрунту арбускулярним мікоризним грибом Glomus mosseae та її вплив на перехід радіоцезію з ґрунту в рослини хіноа (Chenopodium Quinoa Willd)
DOI:
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2015-313-4-10Ключові слова:
арбускулярні мікоризні гриби, ґрунт, інокуляція, хіноа, радіоцезійАнотація
Наведено результати впливу передпосівної інокуляції торф’яного, супіщаного, середньосуглинкового та глинистого ґрунтів арбускулярним мікоризним (АМ) грибом Glomus під час вирощування рослин хіноа (Chenopodium quinoa Willd.) в умовах вегетаційного досліду на продуктивність рослин, питому активність радіоцезію в плодах (насіння) і наземних вегетативних органах (листя, стебла та суцвіття), а також на величини коефіцієнтів накопичення радіонукліду рослинами. Урожай насіння в рослин інокульованого середньосуглинкового ґрунту (АМ+) виявився в шість разів, а врожай вегетативних органів – утричі вищим, порівняно з рослинами контрольного варіанта. При вирощуванні рослин на супіщаному ґрунті у варіанті (АМ+) уміст радіоцезію в насінні в 3,5 раза, а в листках, стеблах і суцвіттях – майже в п’ять разів перевищував питому активність радіонукліду в рослинах контрольного варіанта, тоді як коефіцієнти накопичення радіоцезію (КН 137Cs) рослинами на інокульованому супіщаному (АМ+) ґрунті в три й чотири рази перевищували значення КН 137Cs для рослин контрольного варіанта для насіння та надземних органів. Хоча прямих доказів наявності мікоризної інфекції бічних коренів рослин хіноа не підтверджено, уважається, що присутність грибів у попередньо стерилізованому й інокульованому ґрунті сприяла вивільненню з ґрунту й, відповідно, посиленню надходження до рослин як поживних речовин, так і радіоцезію.
Посилання
2. Высочина Г. И. Флавоноиды и биологическая активность видов рода Chenopodium L. / Г. И. Высочина // Фитохимия. Сибирский ботанический вестник : электрон. журн. – 2008. – Т. 1. – Вып. 1–2. – С. 35–44.
3. Список видів роду Лобода [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://uk.wikipedia.org/wiki/ Список_видів_роду_Лобода.
4. Abugoch James LEQuinoa (Chenopodium quinoa Willd.): composition, chemistry, nutritional, and functional properties // Advances in Food and Nutrition Research. – 2009. – Vol. 58(1–31). – doi: 10.1016/S1043-4526(09)58001-1.
5. Alves L. Utilization of rocks and ectomycorrhizalfungi to promote growth of eucalypt / L. Alves, V. L. Oliveira, G. N. Silva Filho // Brazilian Journal of Microbiology. – 2010. – Vol. 41(3). – P. 676–684.
6. Broadley M. R. Differences in root uptake of radiocaesium by 30 plant taxa / M. R. Broadley and N. J. Willey // Environmental Pollution. – 1997. – Vol. 97(1–2). – P. 11–15.
7. Mabberley D. J. The Plant–Book. A portable dictionaryof the higher plants / D. J. Mabberley. – Cambridge, 1993. – 707 p.
8. Nsimba R. Y. Antioxidantactivity of various extracts and fractions of Chenopodiumquinoa and Amaranthus spp. seeds / R. Y. Nsimba, H. Kikuzaki, Y. Konishi // Food Chemistry. – 2008. – Vol. 106, № 2. – Р. 760–766.
9. Vinichuk M. M. 137Cs in fungal sporocarps in relation to vegetation in a bog, pine swamp and forest along a transect / M. M. Vinichuk, K. Rosén, A. Dahlberg // Chemosphere. – 2013. – Vol. 90. – P. 713–720.
10.Vinichuk M. M. Effect of arbuscular mycorrhizal (AM) fungi on 137Cs uptake by plants grown on different soils / M. M. Vinichuk, A. Mårtensson, T. Ericsson, K. Rosén // Journal of Environmental Radioactivity. – 2013a. – Vol. 115. – P. 151–156.
11.Vinichuk M. Inoculation with arbuscular mycorrhizae does not improve137Cs uptake in crops grown in the Chernobyl region / M. Vinichuk, A. Mårtensson, K. Rosén // Journal of Environmental Radioactivity. – 2013b. – Vol. 126. – P. 14–19.
12.Wang B. Phylogenetic distribution and evolution of mycorrhizasinland plants / B. Wang, Y.-L. Qiu // Mycorrhyza. – 2006. – Vol. 16. – P. 299–363.
