Чутливість парієтальних клітин до стимуляторів шлункової секреції після тривалого введення омепразолу

Автор(и)

  • Olena Tsyryuk Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • Tetyana Beregova Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.29038/2617-4723-2015-302-17-228-233

Ключові слова:

шлункова секреція, омепразол, гістамін, пентагастрин, карбахолін, гіпергастринемія

Анотація

У роботі показано, що 28-денне пригнічення секреції гідрохлоридної кислоти блокатором H+-K+-АТФази омепразолом призводить до падіння чутливості парієтальних клітин до пентагастрину та гістаміну, але не впливає на секреторну відповідь, стимульовану карбахоліном.

Посилання

1. Вороніна О. Ультраструктурний аналіз клітин слизової оболонки фундального відділу шлунка щурів при гіпергастринемії / О. Вороніна, В. Грищук, М. Дзержинський // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. – 2007. – № 49. – С. 13–15.
2. Вплив гіпергастринемії різної тривалості на структурно-функціональний стан слизової оболонки шлунка у щурів : зб. наук. праць за матеріалами міжнародної наукової конференції, приуроченої до 60-ліття новоствореної кафедри фізіології людини і тварин Львівського університету імені Івана Франка «Механізми функціонування фізіологічних систем» / О. І. Цирюк, О. К. Вороніна, Т. В. Овчарик. – Львів : [б. в.], 2006. – С. 152–153.
3. Гланц С. Медико-биологическая статистика / C. Гланц. – М. : Практика, 1998. – 459 с. 4. Покровский В. И. Биомедицинская этика / В. И. Покровский. – М. : Медицина, 1997. – 224 с.
5. Цирюк О. І. Вплив омепразол-викликаної гіпергастринемії на базальну шлункову секрецію у щурів / О. І. Цирюк, Т. В. Берегова // Вісник проблем біології і медицини. – 2007. – Вип. 3. – С. 38–43.
6. Цирюк О. І. Морфологічний та лектиногістохімічний аналіз слизової оболонки шлунка після 28-денної гіпоацидності / О. І. Цирюк // Вісн. проблем біології і медицини. – 2014. – Вип. 2, т. 2 (109). – С. 295–300.
7. Aadland E. Parietal and chief cell sensitivity to histamine and pentagastrin stimulation before and after cimetidine treatment in healthy subjects / E. Aadland, A. Berstad // Scand. J. Gastroenterol. – 1979. – Vol. 14 (8). – С. 933.
8. Andersen J. A technique for screening of achlorhydria and hypochlorhydria during upper gastrointestinal endoscopy / J. Andersen, M. Ström // Scandinavian Journal of Gastroenterology. – 1990. – Vol. 25, № 10. – P. 1084–1088.
9. Andersson N. Gastrin effects on isolated rat enterochromaffin-like cells following long-term hypergastri-naemia in vivo / N. Andersson, M. Rhedin, B. Peteri-Brunback [et al.] // Biochim. Biophys. Acta. – 1999. – Vol. 1451, № 2–3. – P. 297–304. 10. Animal models to study the role of long-term hypergastrinemia in gastric carcinogenesis [Electronic resource] / R. Fossmark, G. Qvigstad, T. Martinsen [et al.] // Journal of Biomedicine and Biotechnology. – 2011. − Vol. 2011. – Mode of acceess : http://dx.doi.org/10.1155/2011/975479
11. Banasch M. Diagnosis and treatment of gastrinoma in the era of proton pump inhibitors / M. Banasch, F. Schmitz // Wien Klin Wochenschr. − 2007. – Vol. 119. − P. 573–578.
12. Bateson M. C. Hypergastrinaemia with long-term omeprazole treatment / M. C. Bateson // Aliment. Pharmacol. Ther. – 1999. – Vol. 13, № 3. – P. 440–441.
13. Cui G. L. Long-term omeprazole treatment suppresses body weight gain and bone mineralization in young male rats / G. L. Cui, U. Syversen, C. M. Zhao [et al.] // Scand. J. Gastroenterol. − 2001. − Vol. 36, № 10. – P. 1011−1015.
14. Faraji E. I. Multifocal atrophic gastritis and gastric carcinoma / E. I. Faraji, B. B. Frank // Gastroenterol. Clin. North Am. – 2002. – Vol. 31, № 2. − P. 499–516.
15. Ghosh M. N. Continuous recording of acid gastric secretion in the rat / M. N. Ghosh, H. O. Shild // Br. J. Pharmacol. – 1958. – P. 13–14. 16. Hypergastrinemia after blockade of acid secretion in the rat: trophic effects / F. Sundler, R. Hakanson, E. Carlsson, H. Larsson [et al.] // Digestion. − 1986. − Vol. 35, № 1. − P. 56–69.
17. Hypergastrinemia, type 1 gastric carcinoid tumors: diagnosis and management / O. Y. Hung, S. K. Maithel, F. F. Willingham [et al.] // J. Clin. Oncol. – 2011. – V. 29, № 25. – P. 713–715.
18. Jensen R. T. Consequences of long-term proton pump blockade: insights from studies of patients with gastrinomas / R. T. Jensen // Basic Clin. Pharmacol. Toxicol. – 2006. – Vol. 98, № 1. – P. 4–19.
19. Lindström E. Control of gastric acid secretion: the gastrin-ECL cell-parietal cell axis / E. Lindström, D. Chen, P. Norlén [et al.] // Comp. Biochem. Physiol. A Mol. Integr. Physiol. – 2001. – Vol. 128. – P. 505.
20. McColl K. E. L. Review article: gastrin releasing peptide and its value in assessing gastric secretory function / K. E. L. McColl, E. El-Omar // Aliment. Pharmacol. Ther. – 1995. − Vol. 9 – P. 341–347.
21. Racke K. Control by cholinergic mechanisms / K. Racke, U. R. Juergens, S. Matthiesen // Eur. J. Pharmacol. – 2006. – Vol. 533, № 1–3. – P. 57–68.
22. Rebound acid hypersecretion after long-term inhibition of gastric acid secretion / R. Fossmark, G. Johnsen, E. Johanessen [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. – 2005. –Vol. 21, № 2. – P. 149–154.
23. Rindi G. Effects of 5 years of treatment with rabeprazole or omeprazole on the gastric mucosa / G. Rindi, R.Fiocca, A. Morocutti // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. − 2005. − Vol. 17, № 5. − P. 559−566.
24. Ventura S. Cholinergic innervation and function in the prostate gland / S. Ventura, J. Pennefather, F. Mitchelson // Pharmacol Ther. – 2002. – V. 94, № 1–2. – P. 93–112.
25. Waldum H. L. Marked increase in gastric acid secretory capacity after omeprazole treatment / H. L. Waldum, J. S. Arnestad, E. Brenna E. [et al.] // Gut. – 1996. – Vol. 39, № 5. – P. 649–653.
26. Waldum H. L. Тhe regulation of gastric acid secretion – clinical perspectives / H. L. Waldum, O. R. Hauso, Fossmark // Acta Physiol. (Oxf). – 2014. – Vol. 210, № 2. – P. 339–256.

Завантаження

Опубліковано

2015-05-27

Як цитувати

Чутливість парієтальних клітин до стимуляторів шлункової секреції після тривалого введення омепразолу. (2015). Нотатки сучасної біології, 2(302), 228-233. https://doi.org/10.29038/2617-4723-2015-302-17-228-233