Вплив уведення наночастинок срібла на ооцити й клітини їх фолікулярного оточення в умовах експериментального гломерулонефриту
DOI:
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-92-99Ключові слова:
жіноча репродукцівная система, функціональний стан яєчника, нанотехнології, наномедицинаАнотація
Наші нанотехнології й наномедицина швидко розвиваються в пошуках нових ліків. Препарати на основі наночастинок срібла (НЧС) серед них займають лідируюче становище. Стають актуальними дослідження, спрямовані на оцінку впливу різних доз і розмірів НЧС на жіночу репродуктивну систему у тварин. Такі дослідження нададуть нові дані, які будуть сприяти більш повному розумінню механізмів дії НЧС в лабораторних умовах, а також забезпечать успішний перехід нанотехнологій срібла в клініку. Отже, вплив НЧС на клітини і тканини ссавців вимагає подальшого вивчення.
Мета цього дослідження – оцінити вплив внутрішньовенного введення наночастинок срібла на функціональний стан яєчника у мишей, а саме на ооцити (їх кількість і мейотичене дозрівання) і на клітини їх фолікулярного оточення (кількість живих і з морфологічними ознаками апоптичної і некротичної загибелі) в умовах експериментального гломерулонефриту.
Експериментальний гломерулонефрит у мишей отримували імунізацією білих лабораторних мишей першого покоління суспензією антигену нирки, отриманої від попереднього покоління. Уведення проводили таким чином: антиген нирки − внутрішньобрюшинно три рази 1 раз в день; процедуру повторювали через три тижні, один раз внутрішньобрюшинно тією самою дозою (10 мкл суспензії на 10 г ваги). Наночастки срібла (30 нм) - внутрішньовенно три рази: 1 раз в день за 1 годину до імунізації тварин суспензією антигену нирки; а також через три тижні в тій самій дозі (2 мг / кг).
Встановлено, що кількість ооцитів, що відновлювали мейоз in vitro у тварин в умовах експериментального гломерулонефриту, зменшується, порівнянні з такою кількістю у контрольних тварин; в умовах введення НЧС не виявлено пригнічення мейотичного дозрівання ооцитів; уведення НЧС в умовах експериментального гломерулонефриту збільшує кількість ооцитів, що відновлюють мейоз in vitro, порівняно з такими величинами в контролі і в умовах експериментального гломерулонефриту, а також збільшується кількість живих клітин і зменшується кількість клітин із морфологічними ознаками апоптозу в фолікулярному оточенні ооцитів.
Посилання
2. Malik, G.; Al-Harbi, A.; Al-Mohaya, S.; Al-Wakeel, J.; Al-Hozaim, W.; Kechrid, M.; Shetia, M.; Hammed D. Repeated pregnancies in patients with primary membranous glomerulonephritis. Nephron. 2002, 91(1), рр 21–24. https://doi.org/10.1159/000057600
3. Gilbert, S.; Weiner, D. National Kidney Foundation’s Primer on Kidney Diseases. Elselvier, 2014, 6th edition, 592.
4. Paltseva, E.M. Eksperimentalnyie modeli hronicheskih zabolevaniy pochek [Experimental models of chronic kidney disease]. Klinicheskaya nefrologiya 2009, 2, S. 37–42 (in Russian).
5. Kolomeets, N.Yu.; Averyanova, N. I.; Kosareva P. V. Razrabotka modeli hronicheskogo glomerulonefrita u belyih nelineynyih kryis [Development of a model of chronic glomerulonephritis in white non-linear rats] Sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya 2012, 3. URL: www.science-education.ru/103-6454 (in Russian).
6. Xue, Y.; Zhang, S.; Huang, Y.; Zhang, T.; Liu, X.; Hu, Y.; Zhang, Z.; Tang M. Acute toxic effects and gender-related biokinetics of silver nanoparticles following an intravenous injection in mice. J. Appl. Toxicol. 2012, 32, рр 890–899. https://doi.org/10.1002/jat.2742
7. Recordati, C.; De Maglie, M.; Bianchessi, S.; Argentiere, S.; Cella, C.; Mattiello, S.; Cubadda, F.; Aureli, F.; D’Amato, M.; Raggi, A.; Lenardi, C.; Milani, P.; Scanziani E. Tissue distribution and acute toxicity of silver after single intravenous administration in mice: nano-specific and size-dependent effects. Part Fibre Toxicol. 2015, 13, 12. https://doi.org/10.1186/s12989-016-0124-x
8. Reagan-Shaw, S.; Nihal, M.; Ahmad, N. Dose translation from animal to human studies revisited. FASEB J. 2008, 22, рр 659–661. https://doi.org/10.1096/fj.07-9574lsf
9. Park, K.; Park, E.; Chun, I.; Choi, K.; Lee, S.; Yoon, J.; Lee B. Bioavailability and toxicokinetics of citrate-coated silver nanoparticles in rats. Аrch. Pharm. Res. 2011, 34, рр 153–158. https://doi.org/10.1007/s12272-011-0118-z
10. De Jong, W.; Van Der Ven, L.; Sleijffers, A.; Park, M.; Jansen, E.; Lovere, H.; Vandebriel, R. Systemic and immunotoxicity of silver nanoparticles in an intravenous 28 days repeated dose toxicity study in rats. Biomaterials. 2013, 13(34), рр 8333–8343. https://doi.org/10.1016/j.biomaterials.2013.06.048
11. Tiedemann, D.; Taylor, U.; Rehbock, Ch.; Jakobi, J.; Klein, S.; Kues, W.; Barcikowski, S.; Rath D. Reprotoxicity of gold, silver, and gold-silver alloy nanoparticles on mammalian gametes. Analyst. 2014, 139(5), рр 931–942. https://doi.org/10.1039/c3an01463k
12. Lytvynenko, A.; Rieznichenko, L.; Sribna, V.; Stupchuk, M.; Grushka, N.; Shepel, A.; Voznesenska, T.; Blashkiv, T.; Kaleynykova, O. Functional status of reproductive system under treatment of silver nanoparticles in female mice. International Journal of Reproduction, Contraception, Obstetrics and Gynecology. 2017, 6(5), рр 1713–1720. https://doi.org/10.18203/2320-1770.ijrcog20171930
