Новий тип розвитку нюхової розетки в анциструса звичайного Ancistrus dolichopterus
DOI:
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-77-85Ключові слова:
нюхові ламели, орган нюху, костисті риби, LoricariidaeАнотація
Залежно від умов існування в риб по-різному розвинені сенсорні системи, а особливо нюховий аналізатор. Здатність риб реагувати на запахи залежить від форми нюхової розетки та морфології нюхових ламел. Уважають, що найкраще розвинений нюховий аналізатор у видів із білатеральною видовженою нюховою розеткою. Зазвичай нюхові розетки зі схожою морфологією характерні для видів із близьких родин або видів, які існують в однакових умовах. Орган нюху риб під час розвитку проходить стадії нюхової плакоди, нюхової ямки та нюхової камери з нюховою розеткою. Проте залишається нез’ясованим механізм розвитку нюхових розеток. Недостатньо уваги звернено на особливості формування центрального шва в нюхових розетках, додавання нових ламел у різних видів костистих риб. Для вивчення розвитку нюхової розетки білатерального типу анциструса звичайного Ancistrus dolichopterus вирощували в лабораторії гістології та морфогенезу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Гістологічні препарати виготовлено за стандартними гістологічними методиками. В анциструса звичайного формування розетки відбувається у чотири етапи. На першому етапі відбувається закладка першої ламели в середній частині нюхової камери та її зростання з ростральною стінкою нюхової камери під час подальшого розвитку. На другому етапі вперше закладаються латеральна й медіальна ламели. На третьому відбувається закладка четвертої ламели з медіального боку від центрального шва. На четвертому етапі проходить спочатку симетрична відносно центрального шва закладка ламел, а потім у парних ламел латеральні ламели залягають ростральніше від медіальних. В Ancistrus dolichopterus центральний шов розвивається з першої центральної ламели, яка зі збільшенням довжини нюхової камери видовжується. Потовщення шва відбувається за рахунок прикріплення до нього нових бічних пар нюхових ламел у ростральній частині нюхової камери. Під час розвитку дистальний кінець центральної ламели зміщується латерально й ламела втрачає осьове положення. Білатеральна нюхова розетка Ancistrus dolichopterus набуває дефінітивного стану внаслідок додавання нових ламел ростральніше від уже розвинутих ламел, як і в більшості костистих риб, навіть з іншими типами нюхових розеток. Під час закладки четвертої ламели простежуємо порушення симетрії й формування ламели в цей період відбувається лише з одного боку від центрального шва. Усі наступні ламели закладаються попарно.
Посилання
2. Arvedlund, M.; Larsen, K.; Winsor, H. The embryonic development of the olfactory system in Amphiprion melanopus (Perciformes: Pomacentridae) related to the host imprinting hypothesis. Journal of the Marine Biological Association of the UK,. 2000, 6 (80), рр 1103–1109. https://doi.org/10.1017/s0025315400003179
3. Arvedlund, M.; Takemura, A. Scanning electron microscopy of the peripheral olfactory organ in small and large juvenile Apogon cyanosoma (Apogonidae: Teleostei). Journal of the Marine Biological Association of the United Kingdom, 2005, 5 (85), рр 1231–1234. https://doi.org/10.1017/s0025315405012361
4. Atta, K. Morphological, anatomical and histological studies on the olfactory organs and eyes of teleost fish: Anguilla anguilla in relation to its feeding habits. The Journal of Basic & Applied Zoologyю. 2013, 3 (66), рр 101–108. https://doi.org/10.1016/j.jobaz.2013.10.002
5. Bateson, W. The sense-organs and perceptions of fishes; with remarks on the supply of bait. Journal of the Marine Biological Association of the United Kingdom 1890, 3 (1), рр 225–256. https://doi.org/10.1017/s0025315400072118
6. Bertmar G. Evolution of vomeronasal organs in vertebrates . Evolution 1981, 2 (35), рр 359–366. https://doi.org/10.1111/j.1558-5646.1981.tb04893.x
7. Bettini, S.; Milani, L.; Lazzari, M. Crypt cell markers in the olfactory organ of Poecilia reticulata: analysis and comparison with the fish model Danio rerio. Brain Structure and Function 2017, 7 (222), рр 3063–3074. https://doi.org/10.1007/s00429-017-1386-2
8. Boonyoung, P.; Senarat, S.; Kettratad, J. Microarchitectural study of the olfactory organ of Devario regina (Fowler, 1934) using pas technique. Journal of Bio-Science. 2016, (22), рр 41. https://doi.org/10.3329/jbs.v22i0.30007
9. Caprio, J.; Raderman-Little, R. Scanning electron microscopy of the channel catfish olfactory lamellae. Tissue and cell 1978, 1 (10), рр 1–9. https://doi.org/10.1016/0040-8166(78)90002-2
10. Chen, X.-Y.; Arratia, G. Olfactory organ of Acipenseriformes and comparison with other actinopterygians: patterns of diversity. Journal of Morphology 1994, 3 (222), рр 241–267. https://doi.org/10.1002/jmor.1052220304
11. Crnjar, R.; Slcalera, G.; Bigiani, A.. Olfactory sensitivity to amino acids in the juvenile stages of the European eel Anguilla anguilla (L.). Journal of Fish Biology 1992, 4 (40), рр 567–576. https://doi.org/10.1111/j.1095-8649.1992.tb02606.x
12. Diaz, J.; Prié-Granié, M.; Blasco, C. et all. Ultrastructural study of the olfactory organ in adult and developing European sea bass, Dicentrarchus labrax. Canadian Journal of Zoology 2002, 9 (80), рр 1610–1622. https://doi.org/10.1139/z02-162
13. Dоving, K. Functional properties of the fish olfactory system; Springer, 1986, рр 39–104 .
14. Dоving, K.; Dubois-Dauphin, M.; Holley, A. et all. Functional anatomy of the olfactory organ of fish and the ciliary mechanism of water transport. Acta Zoologica 1977, 4 (58), рр 245–255. https://doi.org/10.1111/j.1463-6395.1977.tb00260.x
15. Goel, H. Functional anatomy of the olfactory organ in the fresh water teleost, Heteropneustes fossilis (BL.). Okajimas folia anatomica Japonica 1978, № 5 (55), рр 289–299. https://doi.org/10.2535/ofaj1936.55.5_289
16. Hansen, A.; Zielinski, B. Diversity in the olfactory epithelium of bony fishes: development, lamellar arrangement, sensory neuron cell types and transduction components. Journal of neurocytology 2005, 3–5 (34), рр 183–208. https://doi.org/10.1007/s11068-005-8353-1
17. Kasumyan, A. The olfactory system in fish: structure, function, and role in behavior. Journal of Ichthyology, 2004, 2 (44), рр 180–223.
18. Kleerekoper, H. Olfaction in fish. Indiana University Press: Bloomington, 1969.
19. Kotrschal, K.; Van Staaden, M.; Huber, R. Fish brains: Evolution and anvironmental relationships. Reviews in Fish Biology and Fisheries 1998, 4 (8), рр 373–408. https://doi.org/10.1023/a:1008839605380
20. Kuciel, M.; Żuwala, K.; Rita, E. The structural organization in the olfactory system of the teleosts and garfishes. Phylogeny, Anatomy and Physiology of Ancient Fishes, 2015, рр 260 –271. https://doi.org/10.1201/b18798-13
21. Lim, L.S.; Mukai, Y. Morphogenesis of sense organs and behavioural changes in larvae of the brown-marbled grouper Epinephelus fuscoguttatus (Forsskål). Marine and Freshwater Behaviour and Physiology, 2014, 5 (47), рр 313–327. https://doi.org/10.1080/10236244.2014.940689
22. Mulisch, M.; Welsch, U. Romeis-mikroskopische technik. Springer-Verlag, 2015.
23. Pashchenko, N.; Kasumyan, A. Development of the olfactory organ in the ontogeny of carps (Cyprinidae). Journal of Ichthyology, 2017, 1 (57), с. 136–151. https://doi.org/10.1134/s0032945217010088
24. Reinke, W. Zur ontogenie und anatomie des geruchsorgans der knochenfische. Zeitschrift für Anatomie und Entwicklungs Geschichte, 1936, 5 (106), рр 600–624. https://doi.org/10.1007/bf02119923
25. Silva, L.; Antunes, A. Vomeronasal receptors in vertebrates and the evolution of pheromone detection. Annual Review of Animal Bioscience,s 2017, 1 (5), рр 353–370. https://doi.org/10.1146/annurev-animal-022516-022801
26. Steedman, H. Alcian blue 8GS: a new stain for mucin. Journal of Cell Science, 1950, 16 (3), Р. 477–479.
27. Teichmann, H. Vergleichende untersuchungen an der nase der fische. Zoomorphology, 1954, 2 (43), рр 171–212.
https://doi.org/10.1007/bf00412849
28. Tytiuk, O.; Yaryhin, O.; Stepanyuk, Y. Light microscopy of development of the olfactory organ of European weatherfish Misgurnus fossilis (Тeleostei: Cobitidae). Zoological Science, 2018, 2 (35), рр 115–122. https://doi.org/10.2108/zs170076
29. Yamamoto, M. Comparative morphology of the peripheral olfactory organ in teleosts. Chemoreception in fishes, 1982, рр 39–59.
