Cтруктура адвентивної фракції флори заплавних екосистем міста Луцька та його околиць
DOI:
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-16-26Ключові слова:
Луцьк, адвентивні види, судинні рослини, систематичний аналіз, урбанізаціяАнотація
Проблемою урбанізації є зростання кількості адвентивних видів, що призводить до зменшення частки аборигенних видів. Вивчення заносних видів має велике практичне значення, оскільки більшість із них – бур’яни сільськогосподарських культур, отруйні рослини та види із високою інвазійною спроможністю.
Вивчення флори досліджуваних угруповань проводили традиційним маршрутно-рекогносцированим методом. Під час польових досліджень зібрано гербарну колекцію судинних рослин.
За результатами досліджень частка адвентивної фракція флори міста Луцька нараховує 121 вид судинних рослин (88,3 % від загальної кількості адвентивних видів, установлених на досліджуваних територіях), вони належать до трьох класів; 26 порядків; 33 родин і 91 роду. В ієрархії таксонів провідне місце належить класу Magnoliosida (126 таксонів, або 92,71 %). Найбагатшим видовим різноманіттям характеризується родина Asteraceae – 33 види (26,19 %). Друге й третє місця відповідно, займають родини Fabaceae і Lamiaceae (12 видів, 9,52 % й 11 видів, 8,73 %). Двадцять три родини класу Magnoliosida (або 74,19 %) у досліджуваній ценофлорі є одновидовими, а монотипні роди складають 25,25 %. Річкові заплави Луцька є потужним центром концентрації адвентивних рослин є (45,50 % від загальної кількості видів); у систематичній структурі адвентивної ценофлори заплав чисельно переважає декілька родин, більшість із яких одновидові; за хроноелементом простежуємо переважання археофітів.
У структурі адвентивної ценофлори переважають євроазійський (31 вид, 25,6 %), голарктичний (23 види, 19 %), космополітний (8 видів, 6 %) та євроазіатсько-північноафриканський і північноамериканські види ( по 6 видів, 4,9 % відповідно).
Найчисельнішою групою щодо вологи є ксеромезофіти – 49 видів (40,5 %) та мезофіти – 43 види (35,5 %). Відносно світла чисельно переважають геліофіти – 59 видів (48,7 %) і сціогеліофіти – 45 видів (37,1 %). Співвідношення дерев’янистих рослин до трав’янистих становить 1:13,7.
У складі адвентивної фракції за способом дисемінації найчисельніші анемохори, ендозоохори, барохори та зоохори. Заносні види інтенсивно впроваджуються в регіональну флору, натуралізуються й стають її невід’ємним компонентом.
Знання видового складу адвентивної фракції заплавної флори м. Луцька та його околиць, біологічні й ценотичні особливості цих видів, міграційні можливості, здатність до натуралізації допоможуть вияснити тенденції розвитоку заплавних ценофлор, збереження їхніх унікальних екосистемних функцій.
Посилання
2. Kowarik, I. On the role of alien species in urban flora and vegetation. Pages. 85–103. in Pysek P, Prach K, Rejmánek M, Wade PM, eds. Plant Invasions – General Aspects and Special Problems. Amsterdam (Netherlands): SPB Academic. Google Scholar.
3. McKinney, M. L. Urbanization, Biodiversity, and Conservation. BioScience, 2002, 52(10), рр 883 – 890. https://doi.org/10.1641/0006-3568(2002)052[0883:ubac]2.0.co;2
4. Medley, K. E.; McDonnell, M. J.;. Pickett, S. T. A. Forest-landscape structure along an urban-to-rural gradient. Professional Geographer, 1995. 47:159–168. https://doi.org/10.1111/j.0033-0124.1995.00159.x
5. Caputo, S.; Caserio, M.; Coles, R.; Jankovic L. Urban resilience: two diverging interpretations, Journal of Urbanism: International Research on Placemaking and Urban Sustainability. 2015, 8, 3, рp 222 – 240. https://doi.org/10.1080/17549175.2014.990913
6. Pickett, S. T. A.; Cadenasso, M. L.; Grove, M.; Nilon, C. H.; Pouyat, R. V.; Zipperer, W. C.; Costanza, R. Urban ecological systems: Linking terrestrial, ecological, physical, and socioeconomic components of metropolitan areas. Annual Review of Ecology and Systematics. 2001, 32, 127, рр 157. https://doi.org/10.1007/978-0-387-73412-5_7
7. Alberti, M.; Marzluff, R. Resilience in urban ecosystems: Linking urban patterns to human and ecological functions. Urban Ecosystems. 2004, 7, рp 241 - 265. https://doi.org/10.1023/b:ueco.0000044038.90173.c6
8. Alberti M. The Effects of Urban Patterns on Ecosystem Function, 2005.
9. Zuzuk F. V.; Babichenko V. N. Klimat Lucka. [The climate of Lutsk], L. Gidrometeoizdat, Leningrad, 1988, 177 s (in Russian).
10. Marinich O. M. Geografіchna enciklopedіja Ukraїni [Geographic Encyclopedia of Ukrain]. Naukova Dumka, Kyiv, 1990, 2, pp 300–480 (in Ukrainian).
11. Vіsjulіna O. D. Bur’jany Ukrai'ny: viznachnik-dovіdnik [Weeds of Ukraine: Reference Guide]. Naukova Dumka, Kyiv, 1970, 508 s (in Ukrainian).
12. Prokudin Ju. N. Opredelitel' vysshih rastenij [The determinant of higher plants of Ukrain]. Naukova Dumka, Kyiv, 1987, 547 s (in Ukrainian).
13. Protopopova V. V. Synantropnaja flora Ukrai'ny y puty ee razvytyja. [The synanthropic flora of Ukraine and the ways of its development]. Naukova Dumka, Kyiv, 1991, 200 s, (in Ukrainian).
14. Sheljag-Sosonko Ju. R. Chervona kniga Ukraїni: Roslinnij svіt. [Red Book of Ukraine: Plant World]. Ukr. encikl. іm. M. P. Bazhana, Kyiv, 1996, 603 s (in Ukrainian).
15. Mosyakin, S. L.; Fedoronchuk, M. M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclature checklist. Kyiv, 1999; 345 p.
16. Gubanov I. A.; Kiseleva K. V.; Novikov V. S.; Tihomirov V. N. Illjustrirovannyj opredelitel' rastenij Srednej Rossii. [Illustrated determinant of plants in Central Russia] KMK, In-t tehnol. Issledovanij, 2002–2004, T. 1, 526 s; T. 2, 543 s; T. 3. 520 s (in Russian).
17. Zaveruha B. V. Sosudistye rastenija. Priroda Ukrainskoj SSR. Rastitel'nyj mir. [Vascular plants.Nature of the Ukrainian SSR. Vegetable world]. Kyiv, 1985 (in Ukrainian).
18. Ziman S. M. Trimovnij Slovnik nazv sudinnih roslin flori Ukraїni. [Trivial dictionary of names of vascular plants of flora of Ukraine]. Fіtosocіocentr, Kyiv, 2008, 320 s (in Ukrainian).
