Cтруктура адвентивної фракції флори заплавних екосистем міста Луцька та його околиць

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-16-26

Ключові слова:

Луцьк, адвентивні види, судинні рослини, систематичний аналіз, урбанізація

Анотація

Проблемою урбанізації є зростання кількості адвентивних видів, що призводить до зменшення частки аборигенних видів. Вивчення заносних видів має велике практичне значення, оскільки більшість із них – бур’яни сільськогосподарських культур, отруйні рослини та види із високою інвазійною спроможністю.

Вивчення флори досліджуваних угруповань проводили традиційним маршрутно-рекогносцированим методом. Під час польових досліджень зібрано гербарну колекцію судинних рослин.

За результатами досліджень частка адвентивної фракція флори міста Луцька нараховує    121 вид судинних рослин (88,3 % від загальної кількості адвентивних видів, установлених на досліджуваних територіях), вони належать до трьох класів; 26 порядків; 33 родин і 91 роду. В ієрархії таксонів провідне місце належить класу Magnoliosida (126 таксонів, або 92,71 %). Найбагатшим видовим різноманіттям характеризується родина Asteraceae – 33 види (26,19 %). Друге й третє місця відповідно, займають родини Fabaceae і Lamiaceae (12 видів, 9,52 % й      11 видів, 8,73 %). Двадцять три родини класу Magnoliosida (або 74,19 %) у досліджуваній ценофлорі є одновидовими, а монотипні роди складають 25,25 %. Річкові заплави Луцька є потужним центром концентрації адвентивних рослин є (45,50 % від загальної кількості видів); у систематичній структурі адвентивної ценофлори заплав чисельно переважає декілька родин, більшість із яких одновидові; за хроноелементом простежуємо переважання археофітів.

У структурі адвентивної ценофлори переважають євроазійський (31 вид, 25,6 %), голарктичний (23 види, 19 %), космополітний (8 видів, 6 %) та євроазіатсько-північноафриканський і північноамериканські види ( по 6 видів, 4,9 % відповідно).

Найчисельнішою групою щодо вологи є ксеромезофіти – 49 видів (40,5 %) та мезофіти –     43 види  (35,5 %). Відносно світла чисельно переважають геліофіти – 59 видів (48,7 %) і сціогеліофіти – 45 видів (37,1 %). Співвідношення дерев’янистих рослин до трав’янистих становить 1:13,7.

У складі адвентивної фракції за способом дисемінації найчисельніші анемохори, ендозоохори, барохори та зоохори. Заносні види інтенсивно впроваджуються в регіональну флору, натуралізуються й стають  її невід’ємним компонентом.

Знання видового складу адвентивної фракції заплавної флори м. Луцька та його околиць, біологічні й ценотичні особливості цих видів, міграційні можливості, здатність до натуралізації допоможуть вияснити тенденції розвитоку заплавних ценофлор, збереження їхніх унікальних екосистемних функцій.

Посилання

1. Burda R. I. Antropogennaja transformacija flory [Anthropogenic transformation of flora]. Naukova Dumka, Kyiv, 1991, 168 s (in Ukrainian).
2. Kowarik, I. On the role of alien species in urban flora and vegetation. Pages. 85–103. in Pysek P, Prach K, Rejmánek M, Wade PM, eds. Plant Invasions – General Aspects and Special Problems. Amsterdam (Netherlands): SPB Academic. Google Scholar.
3. McKinney, M. L. Urbanization, Biodiversity, and Conservation. BioScience, 2002, 52(10), рр 883 – 890. https://doi.org/10.1641/0006-3568(2002)052[0883:ubac]2.0.co;2
4. Medley, K. E.; McDonnell, M. J.;. Pickett, S. T. A. Forest-landscape structure along an urban-to-rural gradient. Professional Geographer, 1995. 47:159–168. https://doi.org/10.1111/j.0033-0124.1995.00159.x
5. Caputo, S.; Caserio, M.; Coles, R.; Jankovic L. Urban resilience: two diverging interpretations, Journal of Urbanism: International Research on Placemaking and Urban Sustainability. 2015, 8, 3, рp 222 – 240. https://doi.org/10.1080/17549175.2014.990913
6. Pickett, S. T. A.; Cadenasso, M. L.; Grove, M.; Nilon, C. H.; Pouyat, R. V.; Zipperer, W. C.; Costanza, R. Urban ecological systems: Linking terrestrial, ecological, physical, and socioeconomic components of metropolitan areas. Annual Review of Ecology and Systematics. 2001, 32, 127, рр 157. https://doi.org/10.1007/978-0-387-73412-5_7
7. Alberti, M.; Marzluff, R. Resilience in urban ecosystems: Linking urban patterns to human and ecological functions. Urban Ecosystems. 2004, 7, рp 241 - 265. https://doi.org/10.1023/b:ueco.0000044038.90173.c6
8. Alberti M. The Effects of Urban Patterns on Ecosystem Function, 2005.
9. Zuzuk F. V.; Babichenko V. N. Klimat Lucka. [The climate of Lutsk], L. Gidrometeoizdat, Leningrad, 1988, 177 s (in Russian).
10. Marinich O. M. Geografіchna enciklopedіja Ukraїni [Geographic Encyclopedia of Ukrain]. Naukova Dumka, Kyiv, 1990, 2, pp 300–480 (in Ukrainian).
11. Vіsjulіna O. D. Bur’jany Ukrai'ny: viznachnik-dovіdnik [Weeds of Ukraine: Reference Guide]. Naukova Dumka, Kyiv, 1970, 508 s (in Ukrainian).
12. Prokudin Ju. N. Opredelitel' vysshih rastenij [The determinant of higher plants of Ukrain]. Naukova Dumka, Kyiv, 1987, 547 s (in Ukrainian).
13. Protopopova V. V. Synantropnaja flora Ukrai'ny y puty ee razvytyja. [The synanthropic flora of Ukraine and the ways of its development]. Naukova Dumka, Kyiv, 1991, 200 s, (in Ukrainian).
14. Sheljag-Sosonko Ju. R. Chervona kniga Ukraїni: Roslinnij svіt. [Red Book of Ukraine: Plant World]. Ukr. encikl. іm. M. P. Bazhana, Kyiv, 1996, 603 s (in Ukrainian).
15. Mosyakin, S. L.; Fedoronchuk, M. M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclature checklist. Kyiv, 1999; 345 p.
16. Gubanov I. A.; Kiseleva K. V.; Novikov V. S.; Tihomirov V. N. Illjustrirovannyj opredelitel' rastenij Srednej Rossii. [Illustrated determinant of plants in Central Russia] KMK, In-t tehnol. Issledovanij, 2002–2004, T. 1, 526 s; T. 2, 543 s; T. 3. 520 s (in Russian).
17. Zaveruha B. V. Sosudistye rastenija. Priroda Ukrainskoj SSR. Rastitel'nyj mir. [Vascular plants.Nature of the Ukrainian SSR. Vegetable world]. Kyiv, 1985 (in Ukrainian).
18. Ziman S. M. Trimovnij Slovnik nazv sudinnih roslin flori Ukraїni. [Trivial dictionary of names of vascular plants of flora of Ukraine]. Fіtosocіocentr, Kyiv, 2008, 320 s (in Ukrainian).

Завантаження

Опубліковано

2018-06-26

Як цитувати