EMG activity of upper limb muscles in the case of nervous muscular transmission’s pathology in the human

Abstract

У дослідженні  взяли  участь 24 добровольців віком від 17 до 32 років, обʼєднані у «патологічну» (із діагностованою патологією нервово-мʼязового проведення верхньої правої кінцівки, n=8) і «здорову» (n=16) групи. В обох групах обстежуваних здійснювали послідовну реєстрацію М-відповіді abductor pollicis brevis, стимулюючи n. medianus та abductor digiti minimi під час стимуляції n. ulnaris. Аналізували амплітуду М-відповіді, резидуальну латентність (РЛ) та швидкість поширення збудження (ШПЗ).

Встановлено, що амплітуда М-відповіді під час ЕМГ-стимуляції abductor pollicis brevis і abductor digiti minimi була меншою у патологічній групі порівняно з нормою. РЛ М-відповіді досліджуваних мʼязів збільшувалася із віддаленням від місця стимуляції (робочої точки мʼязів). В умовах патології спостерігали тривалішу РЛ, ніж у здорових обстежуваних. ШПЗ під час стимуляції abductor pollicis brevis була порівняно вищою у патологічній групі на ділянках лікоть-плече і зап’яток-плече, тоді як під час стимуляції abductor digiti minimi спостерігали зворотну залежність. ШПЗ на всіх ділянках, а саме запʼясток-плече і лікоть-плече, була нижчою у патологічній групі, порівняно із нормою.

References

1. Zhulev, N.M. (2005). Nevropatii: rukovodstvo dlya vrachey. [Neuropathy: a guide for doctors.]. Izdatelskiy dom SPbMAPO: SPb; 416 s. (In Russion)
2. Zhivolupov, S. A. (2000). Travmaticheskie porazheniya nervnyih stvolov konechnostey i spleteniy (patogenez, klinika, diagnostika i lechenie). [Traumatic lesions of nerve trunks of limbs and plexuses (pathogenesis, clinic, diagnosis and treatment).]: avtoref. dis. . d-ra med. nauk. VMedA: SPb; 43 s. (In Russion)
3. Kovrazhkina, E.A. Aksonalnyie polineyropatii: patogenez i lechenie. [Axonal polyneuropathies: pathogenesis and treatment.]. Zhurnal nevrologii i psihiatrii im. S.S. Korsakova; 2013, 6, 22–25. (In Russion)
4. Campbell, W.W. Evaluation and management of peripheral nerve injury. Clinical Neurophysiology; 2008, 119, 1951–1965.
5. Kimura, J. (2001). Electrodiagnosis in diseases of nerve and muscle: principles and practice. Edition 3. Oxford University Press: New York;991 p.
6. Sivous, G. I.; Strokov, I. A.; Kasatkina, E. P. (2002). Diabeticheskaya perifericheskaya sensorno-motornaya polinevropatiya u detey i podrostkov, neyrofiziologiya, patogenez, klinika, diagnostika: posobie dlya vrachey. [Diabetic peripheral sensory-motor polyneuropathy in children and adolescents, neurophysiology, pathogenesis, clinic, diagnostics: a guide for doctors.]. Konsalta: Moskva; 27 s. (In Russion)
7. Lyikoshina, L.E.; Shevelev, I.N.; Tissen, T.P. Vyizvannyie potentsialyi v diagnostike travmaticheskih povrezhdeniy plechevogo spleteniya. [Evoked potentials in the diagnosis of traumatic injuries of the brachial plexus.]. Zhurn. neyrohirurgii im. N.N. Burdenko; 1992, 2–3, 28–33. (In Russion)
8. Kempler, P. (2002). Neuropathies: pathomechanism, clinical presentation, diagnosis, therapy. Springer: Budapest; 308 р.
9. Atman, O. V. (2015). PatafIzIologIya: pIdruchnik: u 2-h t. PatafIzIologIya organIv I sistem. [Pathophysiology: a textbook: in 2 volumes. Pathophysiology of organs and systems.]. Nova kniga: VInnitsya; 528 s. (In Ukrainian)
10. Zenkov, L. R.; Ronkin, M. A. (2004). Funktsionalnaya diagnostika nervnyih bolezney: Rukovodstvo dlya vrachey. [Functional Diagnosis of Nervous Diseases: A Guide for Physicians.]. 3-e izd., pererab. i dop. MEDpress-inform: Moskva; 488 s. (In Russion)
11. Robinson, A. J.; Kellog, R. (2007) Clinical electrophysiology: electrotherapy and electrophysiological testing. 3 ed. Lippincott Williams & Wilkins: New York; 555 р.
12. Tsyimbalyuk, V. I.; Mogila, V. V.; Nikolas, Zh. I. Printsipyi hirurgicheskogo lecheniya pri travmaticheskih povrezhdeniyah sredinnogo nerva na raznyih urovnyah. [Principles of surgical treatment for traumatic injuries of the median nerve at different levels.]. UkraYinskiy medichniy chasopis; 2005, 3, S. 64–68. (In Russion)
13. Brown, W.F.; Bolton, C.F.; Aminoff, M.J. (2002). Neuromuscular function and desease: basic, clinical and electrodiagnostic aspects. WB Saunders Company: New York; 1–2, 2160 p.
14. Kurinnyi, I.M. (2009). Naslidky polistrukturnoi travmy verkhnoi kintsivky ta yikh khirurhichne likuvannia: [Consequences of upper limb polystructural injury and their surgical treatment]: dys. d-ra med. nauk: 14.01.21 / ITO AMNU: Kyiv; 321 s. (In Ukrainian)
15. Strafun, S. S.; Haiko, O. H. Diahnostyka ta dynamika vidnovlennia travmatychnoho ushkodzhennia promenevoho. [Diagnosis and dynamics of recovery of traumatic radiation damage.]. Visnyk ortopedii, travmatolohii ta protezuvannia; 2009, 1, 20–26. (In Ukrainian)
16. Kapilevich, L. V. (2005). Metodyi funktsionalno-diagnosticheskih issledovaniy: uchebnoe posobie. [Methods of functional diagnostic research: a training manual.]. SibGMU: Tomsk; 2005, 154 s. (In Russion)
17. Nikolaev, S. G. (2003). Praktikum po klinicheskoy elektromiografii. [Clinical Electromyography Workshop.]. Ivanovo; 264 s. (In Russion)
18. Meigal, A.I.; Rissanen, S.; Tarvainen, M.P.; Karjalainen, P.A.; Iudina-Vassel, I.A.; Airaksinen, O.; Kankaanpää, M. Novel parameters of surface EMG in patients with parkinson’s disease and healthy young and old controls. Journal of Electromyography & Kinesiology; 2008,19(3), 206–213.
19. Aminoff, M.J. Electrophysiologic testing for the diagnosis of peripheral nerve injures. Anesthesiology; 2004, 100 (5), 1298–1303.
20. Calabrò, R. S.; Cacciola, A.; Berté, F.; Manuli, A.; Leo, A. Robotic gait rehabilitation and substitution devices in neurological disorders: where are we now? Neurological Sciences: Official Journal of the Italian Neurological Society and of the Italian Society of Clinical Neurophysiology; 2016, 37(4), 503–514.
Published
2019-12-27
How to Cite
ChekhO., MorenkoO., TytiukO., OlhaK., & MorenkoA. (2019). EMG activity of upper limb muscles in the case of nervous muscular transmission’s pathology in the human. Notes in Current Biology, (4(388). https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-388-4-168-178